Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
У президентам М. М. М Не так воно легко зустрітися з панею Мансо. Вона ж бо, побіч почесного звання голови МММ, є заступницею посадника (мера) мі ста свого рідного містечка Шаті- йон су Бане, і з того приводу на її плечах спочиває вся суспільна опіка над мешканцями Шатійон- ської громади. Тому то моє „ін тервю" з нею йшло аж трьома до рогами: коротенькою особистою розмовою в залях цьогорічного „Базару МММ“, листуванням, (у тракті якого вона переслала мені своє фото), та розмовою про неї з генеральною секретаркою МММ, панною Делєм. Ось що вона сама мені про себе сказала: — Ви хочете щось про мене на писати до Вашого гарного журна лу? Будь ласка! Я захоплена, тіль ки не думаю, щоб я багато дечого могла вам про себе сказати! Я зо всім скромна жінка! Автім, — у мене часу обмаль. Фото? Я при шлю вам його поштою! Життєпис? Ах, до писання мені так важко за братися! Але згода. Я вам щось напишу. А ось що написала (дослівно) вона мені декілька тижнів пізніше: „Дорога пані, у поспіху й з ве ликим жалем, що так запізнилася, — ось вам моє фото. „Я не знаю, що вам писати про себе, — ви ж знаєте мою роботу й моє намагання, щоб досягнути того, щоб усі нації признали »вар- тість материнської місії«. „Я є матірю пяти дітей і уже бабуня... „Крім того я взяла на себе тягар заступництва посадника моєї гро мади з усіми »соціяльниіми справа ми^ й виконую цю функцію від 10-ти років. „Телефонуйте, коли Вам треба щось більше знати! Приязна Вам, Ж. Мансо“ Ясно, що такі „телеграфічні" інформації не могли мене вдово лити, й я, щоб не набридати біль ше п-ні Мансо, вибралася одного четверга, (завізши дітей до укра їнської школи), до будинку фран цузької жіночої організації „Ю- ніон фемінін сівік е сосіяль", де має своє бюро МММ. Я знала, що знайду там напевно „душ у“ цієї міжнародньої організації п-ну Де лєм. І я не помилилася, як і не по милилася в тому, що вона прийме мене в милій кімнатці нагорі, хоч на неї ждатиме внизу, в голі, дру жина французького генерала, яка Жаніна Мансо, президентка Світового Руху Матерей хоче внести деякі проекти на на ступний конгрес МММ. — Маю надію, що колись ще матиму приємність просити вас, панно Делєм, про інтервю, ■—• по чала я чемно, (хоч, зрештою, і з великою симпатією до цієї фана тички ідеї!), — але цим разом ідеться про ваше посередництво в інтервю з п-нею Мансо. — Ви це зовсім добре придума ли. Я в курсі цієї справи, бо п-ні Мансо жаліла, що не могла вам більше написати... — Скажіть мені, будь ласка, чи добре я схарактеризую п-ню Ман- со', яку, зрештою, з,наю дуже ма ло. Мені здається, що1 це радше практичний ум (еспрі), для яко;і 'важливіші всі ці щоденні справи „до-виконання", як „безплідне те- оретизув'ання“, чи напр. писани на... Віїрно це, чи ні? — Але ж мадам Вішінскі (так таки й не вимовлять мого прізви ща якслід!) ви; це знаменито під хопили! Знаючи, який це тип лю дини, вам уже легкої буде й з ро зумінні її жваву й корисну діяль ність. Ото ж нотуйте: — П-ні Мансо сгаїла президент- кою МММ 1953 року, але перед тим була вона довго літньою голо вою „Юніон фемінін сівік е сосі- яль“, — фундаторкиї МММ, за іні- ціятивою незабутньої, померлої, мадмуазель Бютіяр. Перед п-нею Мансо, — презиДенткою МММ бу ла мадам Д’Арсі. — Вибачте за інедискретне за питання: а чому це іВ'И', панно Д е лєм, не були ніразу президентко-к) тієї організації, яка так багато вам завдячує? Панна Делєм вибухнула сміхом, хоч моє питання було їй приємне. — Якже ж ви хочете, щоб я, бездітна', була головою матерей? Це ж з тієї самої причини така ве лика діячка як п-на Бютіяр, — за вжди відмовлялася від цієї честі. Але, з другого боку, — коли б я була матірю, — я напевне не мог ла б сидіти, тут. — Чи так багато1 часу забирає вам ваша функція генеральної се кретарки? — Весь час! Ми саме нераз про це говоримо з панею дю Вобан, — теж бездітною: — хто, яка мати, могла б виконати цю велетенську міжнародню працю, навіть оту що денну, без лідготови конгресів., чи інших імпрез, для чого треба окре мого1 апарату? Але вернімося до п-ні Мансо. Вона дуже зайнята біднішими верствами нашого су спільства й має вичуття практич них, щоденних питань, які поста ють перед матерями. Зокрема вона знаїменито розуміє, що треба збе рігати оцю незаступну ролю ма тері для справжнього людського прогресу, й вона не признає цих форм цивілізації, які не респекту- ють матері, та родинного оточен ня, необхідного ДИТИНІ'. При чому вона не .визнає ніяких привілеїв, спричинених політичними умови - нами. Ось вам приклад: 1948 р. — один рік після оіснування МММ, поїхала вона в Женеву на сесію „Фонду Дитини“ при ООН (як де легатка МММ) і добилася того, ЩО' комітет вирішив давати допо могу дітям у всьому світі, без о- гляду на те, чи їхня держава с членом1 ООН, чи' ні, як це було до
Page load link
Go to Top