Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Суд лелек Лелеки .мають свої суди. Судять за зраду, непослух і кривди. Про одну помсту лелек оповідає очеви дець М. Ждан так: „Син місцевого дідича, що ста ло перебував у місті і до батька приїздив лиш на відпочинок, не знати з якої причини, застрілив лелечиху. Усе село захвилювалось. Це ж бо небувалий випадок зро бити таку кривду лелекам, що їх так шанують у нас на селі. „Пан отець ходив до двора з докорами, селяни перестали віта тися з паничем. Та все це не по вернуло життя лелечисі. „А бідний подруг з горя цілком змінився. Колись повний життя, він тепер збайдужів. Цілими го динами сумував коло гнізда, ніби роздумував над трагічною долею, що його так нагло і зовсім неза- служено постигла. „Він наче б змалів, чи згорбив ся, його піря, колись чисте, рівне й блискуче, тепер віддулось і на брало брудної барви. За їжею він вилітав дуже рідко. Здавалось нам, що світ утратив для нього не тіль ки всі чари, але й усю вартість. „Приблизно за тиждень, коли наш самітник стояв, як завжди, бі ля гнізда в сумній задумі, появи лась над стодолою пара лелек. Во ни кружляли короткий час над са мітником, а далі кинулись на ньо го. Боротьба була коротка й не рівна. Самітник мусів залишити своє гніздо. Пара переможців за раз же того самого дня взялись до 'праці. Праці було не багато, бо гніздо було добре. Нові мешканці гнізда виявили себе працьовитою, енергійною і передусім — закоха ною парою. Незабаром лелечиха засіла з повагою на яйцях. „Не минуло й трьох тижнів, як раптом над стодолою зявилась група лелек, що великими крила ми описували щораз нижчі кола. Через 2-3 хвилини з групи лелек відокремився один і стрілою впав на гніздо. Це був той самий са мітник. Він нічим не змінився. З несамовитою швидкістю чи, може, люттю кинувся він на лелечиху, що сиділа в гнізді. Закипіла бо ротьба. Самітник почав розбивати яйця з такою силою, що декілька шкарлупин упало поза гніздо. „Під час цієї розправи, лелеки, Щ е довго до Дня Мами мала Га- люся радилася зі своїм старшим братом Дорком, яку б то вони мог ли мамі оправити несподіванку. Кожне з них мало по кілька заощ а джених доларів і кожне хотіло власним коштом щось для мами приготовити. Отож, Галюся мала вишити руш ничок і купити китицю троянд. Із першою справою вона звернулася до бабуні, яка жила недалеко. Ба буня дала Галюсі полотно, а нит ки заплатила дівчинка са;ма. От і ходить Галюся до бабуні і там во ни нишком від мами вишивають. Галюся ще мала, ще добре виши вати не вміє, то бабуня помагає, сама вишиває більш складні взори, а Галюся по краях вишиває про стеньку про стяжку і кривульку. — Що то простяжка? От, наїперед голки, так легко! Овва! А кривуль ка? — То один хрестик нижче, один вище. Якось воно йде. А Дорко? Е, він задумав щось важніше, дорожче. Задумав купи- що з ними прилетів самітник, кружляли «ад стодолою. Здава лось, що це є судді, які видали присуд і пильнують, щоб винуват ці були справедливо покарані. Ко ли помста була виконана, всі во ни і самітник відлетіли. Покарані сумно стояли над черепям яєць, ніби роздумуючи над розвіяними надіями" Л. Бачинський ти для мами настільну лямпу. Ма ма трохи нездужає і бере роботу, шитво додому і шиє для фабрики вечорами. Часто мама нарікає, що не бачить добре від того світла під стелею і каже: -От придалась би мені добра настільна лямпа. Дорко слухає і щось собі міркує. Аж ось трапилася нагода. Якраз перед Днем Мами була велика ви- продаж у крамниці лямп. Прода ються лямпи за пів ціни. Брат і сестричка потихеньку порадилися. Мамі сказали, що йдуть на прохід. Та й пішли. А там народу у цій крамниці, мов бджіл у вулику. Од ні сюди, другі туди — так, що во ни ледве протиснулись до середи ни. Купили чудову порцелянову, розмальовану квіточками лямпу із шовковим абажуром. Галюся на радощах аж ручками плескала. Та й подалися до виходу. А тут при виході люди так стов пилися, що годі було розминутися. Дорко йшов наперед і ніс під па- хою лямпу, а Галюся ззаду трима- П. Я в о р ТРАВЕНЬ В танку кружляють мавки по кульбабах — ах, травень тут, ах, травень тут! — Він визирає з клена, з дуба, з граба, із ясеня, з березки, з р у т . . . Та цить! Зозуля закувала наче десь там, десь там, між верховіть. — І голосок запитує хлопчачий: — Щ е скільки літ? Ще скільки л іт ? .. . Переклад О. Лятуринської Троянди для мами
Page load link
Go to Top