Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
ВІСТІ З ФОНДУ „МАТИ Я ДИТИНА" ШКОЛИ Продовжуємо звітування за шк. рік 1956-57. У цьому .нарисі пода ний перегляд шкіл, які існують при українських громадах у Ні меччині. Основником їх є в голов ному ОУЖ, у деяких випадках МПУЕН, а дожи.вою займаються делегатури ОУЖ. Засоби для цієї доживи дають патронати Союзу Українок Америки та й інших у- станоз у ЗДА. Стан шкіл. Шкільні звіти обій мають десять шкіл українознав ства. У тому 6 є під патронатом Відділів СУА (Ерлянґен, Авґсбурґ, Мозах, Шгайнгальден, Розенгайм, Вінненден), а 4 під патронатом, ін ших установ („Самопоміч11 у Фи- ладелфії, Батьківський Комітет школи Дітройт-схід, Марійська Дружина у Филаделфії й Обєд- нання Українців у Вашингтоні). Час заснування. Найдавніше, бо ще в 1951 p., постала школа у Нюрнбергу. Три школи постали у 1952 р. (Авгсбург, Мозах і Мюн хен-місто), одна у 1953 р. (Люд- віпсфельд), дві у 1955 р. (Ерлян- ґен і Розенгайм), дві в 1956 р. (Штайнгальден і Вінн єн ден), а найновіша у Ляндсгуті в 1957 р. Шість шкіл оснувало Обєднання Українських Жінок, три постало за ініціятивою МПУБН (Розеи- гайм, Нюрнберг і Ляндсгут), а од на на 'домагання Батьківського Кружка (Ерлянґен). Кількість дітей. Найбільша кіль кість дітей у Людвіґсфельді (50), а найменша у Штайнгальдені (2). Пересічно школа обіймає 20 дітей. Цілість дітей виносила 190 на по чатку шкільного року. З того якась частина виемігрувала, так, що з кінцем року було у школах 136 дітей. Найбільше впало їх чи сло у тому ж Людвіґсфельді,. де залишилось 32 дітей і в .наслідок того найбільшу школу україно знавства має тепер Мюнхен-місто ( 3 9 ) . Години навчання. Більшість шкіл ДІЄ ТІЛЬКИ .В суботу ПО' полудні, найбільше годин навчання відбу вають у Мозаху ( 5 ) , де кожна група .навчається півтори години. Чотири школи провадять навчання 4 години на тиждень (Авгсбург, Мюнхен-місто, Людвіґсфельд та Ляндсгут). По дві і пів години три ває навчання у прочих школах. Треба відмітити, що школа в Нюрнбергу зорганізувала навчан ня йнакше. Вона збирає дітей 5 разів тижнево щодня на годину. Сума пяти годин розложена на ці лий тиждень напевне діє більш у- спіш.но, як зібрана разом. Приміщення. У семи школах на- вчання^ відбувається у шкільних кімнатах. Найкраще воно у Нюрн бергу, де тричі в тижні діти відбу вають навчання у державній шко лі, .що зовсім модерно устаткова на. Це 'приміщення школа відсту пає нашій громаді безплатно. У дальших школах навчання відбу вається у шкільних кімнатках ІМКА-ІВКА. Вони звичайно скром но- устаткозані, гле мають табли цю, стіл і лавки. За них треба о- плачузати .невеличке комірне, від 5— 8 пім. марок місячно. Тільки в Ляндсгуті ІМКА відступає шкільну кімнату безплатно. Але навчальні станиці мають теж клопоти з приміщенням. І так в А'вгсбурґу й Віннендені навчан ня відбувається у приватному ме шканні, а в Ерлянгені провадилось у пивниці при церкві (за оплатою 12 н. м.), а пізніш теж у приват ному мешканні. Це є велика неви года, що утруднює, а нераз і при- пинює навчання. ІСТОРИЧНИЙ КАЛЕНДАР 6-го травня — день св. Юрія. В цей день на землю сходить весна. Відкривається небо і спускає росу й дощ на землю. Цього дня вига няють худобу на пасовище. 11 -го травня — День Матері. І дорослі і діти благають Пречисту Матір Божу взяти під свій покров їх матерей, бо мати — це найдо рожче для кожної людини у світі. 22-го травня — Вознесення Го споднє. Врочисте свято, яким вшановують Вознесення Ісуса Христа. 23-го травня — Апостола Симо- на Зилоти. Того дня збирають у лісі лікувальні трави-зілля. 1038 — 920 літ, як київський князь Ярослав обєднав у своїй державі всі землі свого батька. У своїй політиці ,він продовжував лі нію Володимира Великого. Уникав воєн, а головну увагу звертав на внутрішню розбудову держави. 1648 — 310 літ, як повстання Богдана Хмельницького виявило себе у битвах під Жовтими Вода ми і під Корсунем. Перемога запо різького війська була повна. Оба польські гетьмани, Потоцький і Конециольський, попали в полон. Ці битви дали гасло до .всенарод- нього повстання. 1848 — 110 літ від скасування панщини в Галичині. Ця подія зна йшла прегарний опис у „Панських жартах“ Івана Франка. 1933 — 25 літ від смерти Ми коли Хвильового, що покінчив са могубством. У с-зоїх нарисах він відбивав боротьбу з психологіч ним поневоленням, що його при носила Москва. 1938 — 20 літ від хвилини, коли в Роттердамі згинув від зрадлизо даної йому пекельної машини Єв ген Коновалець, командант корпу су Січових Стрільців. Начальний Командант УВО і Провідник ОУН. Цим ударом Москва хотіла посла бити наш визвольний рух напере додні ГІ. світової війни. 1928 — ЗО літ від коли в Києві померла Марія Миколаївна Грін- ченко, дружина письменника і гро мадського діяча. Учителька по фа ху, вона разом із ним учителювала й зазнала переслідувань. Усе жит тя піддержувала його в письмен ницькій та дослідній праці. Пере кладала з чужих мо.в та писала освітні книжечки під найменням Марія Загірна. Як знавця мови УАН запросила її до Праці при Словнику Живої Мови, де вона діяла від 1919 р. ЗБІРНИКИ ДЛЯ ДОШКІЛЛЯ та ПЕРШИХ КЛЯС ШКОЛИ Літо 70 ц. Осінь 70 ц. Зима 50 ц. Казки, віршики, інсценівки, гри упорядкувала Марія Юркевич Замовляти в ЦЕНТРАЛІ СУА
Page load link
Go to Top