Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Галина Лащенко ЗАХОЧЕШ І БУДЕШ ПРО СУЧАСНУ МОЛОДЬ Українську молодь можна роз ділити на кілька категорій. На тих, що цікавляться українським пи танням і активно приймають у- частьів українському житті (в мо лодечих, студентських організаці ях, в Пласті і ін.), хоч багато з них вчаться у вищих і спеціяль- них школах в чужих мовах. На жаль таких студентів є мало. На сотні українських студентів в ЗДА, членами українських органі зацій є може кілька десятків. А з них дійсно активними лиш оди ниці. До другої категорії нале жать ті, що працюють чи вчаться в чужих школах і хоч не прийма ють ■безпосередньої участи в у- країнськім житті, бо рахують, що в еміграції тон о нічого не може дати їм, але ще цікавляться укра їнським життям, серіозною укра їнською 'пресою і подіями україн ського політичного життя. Лиш виникає питання, як довго це заці кавлення триватиме? Професор Дашкович Нечуя Левицького („Хмари") теж збирався в моло ді роки писати про Україну, але загарбавшись у чужу науку, по тонув у ній і свому краєві нічого не дав. Частина ж молоді вже не цікавиться серіозними украї'нськи- дш проблемами, лиш українськи ми- вечірками, пікніками і україн ськими танками. Нарешті є четвер та категорія — ті, що вже зовсім відійшли від українства. В укра їнськім культурнім житті ви май же ніде цієї молоді не побачите. На українських доповідях їй ціл ком доступних, в українських клюбах, на виставах українського театру, а навіть на забавах, її не- діа. Може 'після вибагливо об ставлених вистав американських, французьких і гн. наші вистави й забави здаються їй убогими, (при мітивними своїм змістом? Це до деякої міри правда. Поруч ,з ціка вими їй дотепно зааранжоїваними виступами, 'багато наших іміпрез має часто низький 'Мистецький рі вень. І молодь, особливо та, що *) Гл. ч. 2 Н. Ж. живе в країнах із високо розвине ною культурою, порівнює укра їнські вистави й імпрези з імпре зами чужинців і прикро відчуває цю різницю. Отже треба старати ся еміграційні імпрези влаштувати якнайбільше старанно, а коли це ТЯЖКО, зменшити їх кількість І іЗЛІ- пшити якість. Від цього !ВИГрають і організатори концертів, допові дей і вечірок. Бо -коли в суботу замість 'балю, концерту 'й аж трьох доповідей буде тільки один баль і одна доповідь, організатори й балю й доповіді будуть мати пов ну залю людей. Молодь мусить розуміти, що це еміграційні виста ви і тому вони такі скромні. Може наша молодь відвідує американ ські, італійські, французькі й ін. театри, концерти, клюби? Так, але лиш частина молоді. Та друга ча стина не заглядає й туди. Чи не починає наша молодь цікавитись над міру і'деалом матеріалістично го блаїгобуту? „Нарід, що думає 'передусім про вигоди, не є міц ний “, ка'зав Юрій Липа .в книзі „Призначення України". „Треба жити твердим життям, бути твер дим щодо себе, щоб мати право бути твердим щодо інших". І це ми бачимо навколо нас. Після дру гої сзітової війни американська молодь живе серед великого до бробуту й користується свобо дою, як ніодна молодь у світі. Тим- часом саме т&пер дуже виросла злочинність неповнолітніх. Зате президент Айзенгавер ма/в тверде виховання у дитинстві і став ви значною особистістю свого наро ду. Так само Фельдмаршал Монт- гомері пройшов сувору школу в юні роки. І приходить до виснов ку, шо це було правильно. Молодь потребує багато любови, багато опіки, а іпри тому виховання, яке від маленького привчає до дисци пліни й обовязковости. Молодь потребує, щоб її поступово при вчали не тільки в 'праці — в на уках і виконуванні інших сбовяз- ків знаходити внутрішнє задо волення, але й „бачити" красу життя. Відчувати радість серед природи, розуміти цю природу. вИдчувати радість у гарній лекту рі, в спорті, .в театрі, в малярстві й архітектурі, щоб коло цих радо- іц:!:з було широке і життя тоді бу ло духово багате. Чи не женеться наша молодь лиш за легкими роз вагами, а в мистецтві чи не обме жується лиш кіном, телевізією й танцями? Кіно має перед собою велике майбутнє, має вже свою історію й дає багато цінних і 'ці кавих фІЛЬМЇВ. Але ВОНО НЄ МО'ЖЄ цілком заступити театру, опери. Танець € здорова й естетична роз вага і молодь танцювати мусить. На те :вона й молодь! Танець є більше, як розвага. Це є мистец тво, люблене в цілому світі, від коли той світ стоїть. Тим більше має значення для нас український танок. Добре, як українська мо лодь віддає частину свого вільно го часу саме цьому здоровому й прекрасному мистецтву. Але коли цю частину нашої молоді, крім обіцянки танців і співів нічим не можна скликати на залю, стає тривожно на душі 'за „танцюючу" молодь. І приходить у голову думка: --- „ЩО Ж МИ 'ВІЧНО лишимось племенем? Бо найбільші наші за цікавлення, які стосуються нашої Батьківщини, лиш у прикладному мистецтві!" Мине юність з її роз вагами, а з нею й єдине, що вя'за- ло українського молодь цього ти пу з українською справою. Крім того, коли ми будемо виховання нашої молоді зводити лиш до роз ваг (українські танки, сіпіви), то це викличе у молоді не досить по важне ставлення до української проблеми. Але тому, що розваго ві ім'прези все ж найбільше сприя ють втягне нню молоді на чужині до рідного гурту, організації му сять дбати за те, що вони були на належній висоті. До того ж у нас таке багатство пісень і така різно манітність танків, що це полєтшує справу влаштовування вечорів. Навіть москалі, зібравшись разом, люблять поспівати поетичних у- країнських 'пі'сень, а донський ко зак Жаро в часто включає в свою ■програму то ту, то іншу україн- Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top