Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
цю землю, забив Рогволода а дочку його, Рогніду, -взяв собі за жінку. Згодом він вислав її з сином Ізяславом до Полоць ка. І від цього Ізяслава, сина князя Володимира, і пішов по лоцький .рід. Одна з княжен у тому роді з юних літ зацікави лась наукою, що було в ті часи в усій Европі річчю виїмковою для жінки. Тому що в полоць кому князівстві в ту добу вчи тися можна було лише в мана- стирі, 12 -ти літ вона постриг лася у черниці, а як виросла й більше духово визріла, при то му манастирі заснувала першу вищу жіночу школу для дів чат різного стану, не виключа ючи й селянок. Сама займалася переписуванням релігійних кни жок мовою церковно-словян- ською. В 1170 р. вона поїхала на прощу у Святу Землю, що було тоді великою і небезпеч ною подорожжю. Але велика була її віра і памятала вона слова св. отців „Будь вірним до смерти, І дам тобі вінець життя.“ (Св. Іоанна, II, 10) Померла вона в Єрусалимі і там похована. Церква зачислила її до святих. З інших фундаторок манасти- рів, що були тоді огнищами не лише віри але й письменства і науки, і притулками для бідних і хворих, відомі ймення княгинь Уляни Кобринської, Ганни Слу- цької, Олени Г ольшанської- Дубровицької і княжни Анни Всеволодовни, яка була одною з найбільш освічених жінок свого часу. Молоденькою дів* чиною вона пішла у черниці, свідомо зрікшись усіх радощів життя. В манастирі вона засну вала дівочу школу І знову ж ці каво — ця школа була для до чок і бояр і селян. І довгі роки княжна сама керувала манасти- рем і своєю школою. З цих прикладів видко, яке високе становище займала тоді жінка в нашім суспільстві. Про це говорить і “Руська Правда” Ярослава Мудрого, п'ід владою якого ці землі були могутньою державою. Скандинавські, ні мецькі, голяндські, мадярські купці мали у тогочасному Києві свої дільниці... Грецькі мистці прикрашували палаци Києва та його 400 церков. Київ тих часів називали суперником Констан тинополя. Двір київський при Ярославі стає відомий в Европі своєю гостинністю. Бачимо там чеканну монету, на площах грецькі і римські статуї, зорга нізоване військо, розвинений правовий лад. Слава про Київ розходиться по всьому світі... Це один з великих європей ських центрів. Не даремно піз ніше французький історик Рам- бо порівнює Ярослава з Карлом Великим. Всі володарі шукали приязні Ярослава і хотіли з ним поріднитися. Старша з дочок його, Єлисавета, не хотіла ви ходити за норвезького короле вича Гаралвда, який довгий час гостював при Ярославовому дворі. Засмучений вікінґ подав ся у мандри здобувати собі сла ву. Серед битв і лицарських пригод, він складав пісні на честь Єлисавети, про “руську дівчину, яка його не любить”. Як герой повернувся до Києва і аж тоді добився руки Єлисд- вети, яка стала норвезькою королевою і, вже коронована, все ж не змінила своєї віри. Наймолодша дочка Ярослава, Анастазія, вийшла заміж за у- горського короля Андрія а се редня, Анна Ярославна, за французького короля Генріха І. Капетінґа. Французькі істо рики, студіюючи ту добу, ви словлюються про неї, як про дуже освічену і видатну жінку тогочасної Франції, яка брала участь у державних справах, а по смерти чоловіка була дов ший час реґенткою малолітньо го сина Філїппа. Великим нещастям для київ ської Руси були постійні напа ди кочовників — половців. Цих нападів було 1 дуже багато і най більш сильних було з 50 за 150 років (від 1061-1210). Вони на падали на оселі й міста, палили їх, руйнували, мешканців заби вали чи брали в полон. Для бо ротьби з половцями князі на східних кордонах своїх земель робили вали Із ровами, трима ли на кордонах озброєні відді ли. А щоб більше забезпечити спокій своїй землі, деколи самі переходили в наступ, відганяли половців і звільняли від них торговельні шляхи, які через степи вели до південних морів. Так князі розгромили половців у 1103 р. „З Божою поміччю, молитвами свя тої Богородиці, і святих янголів, по вернулися руські князі додому з ве ликою славою, що розійшлася по всіх людях і до всіх дальших країн, то зна чить греків і угрів, ляхів і чехів, аж до Риму дійшла на славу Божу завжди і нині і по всяк час на віки віків амінь". (Київський Літопис) Другим нещастям Київської Руси по смерти Ярослава Муд рого, були сталі усобиці кня зів. Вже сини Ярослава почали сперечатися між собою за кня жі “столи”. Не втихомирюєть ся це й тоді, коли київський князь Володимир Мономах, ге рой боротьби з половцями і автор знаменитого “Заповіту Володимира Мономаха своїм дітям”, кличе їх бути справед ливими, милосердними, викону вати свої обовязки і ін. (Памят- ник літератури багато гуманні ший і морально вищий (XII ст.), як московський Домс- строй, памятник XVI ст.). По смерти талановитого, улюбле ного киянами князя, усобиці почалися знову. Це так ослаб ляло князів, ЩО’ половці могли легше боротися з ними і все ча стіше нападати на їх землі. Так скінчився поразкою і полоном похід сіверських князів Ігоря і Всеволода Святославичів (1185 p.). Про це згадує літопис і це оспівано в славній пісні-епопеї “Слово о полку Ігореві”. Осо бливим чаром овіяна там пос тать дружини Ігоря Святосла- вича, Євфросинії, так званої Я- рославни, дочки Ярослава Ос- момисла, того, “що своїми за лізними полками заступив ко ролеві путь, затворив Дунаю браму . . . і стріляв з батьків ського золотого стола султанів половецьких”, як пише про нього “Слово о полку Ігореві”. Поетична постать Ярославни, яка плакала на стінах Путивля, виглядаючи з походу на полов ців 1185 p., чоловіка й сина, є улюбленою темою всіх часів. (Закінчення буде). Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top