Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
У мандри, у мандри... „Гори, сині гори, мов Карпати вони“. У таборі юначок „Стрілецька пісня” рух та гамір. Від вчасно го ранку викінчується підготов ку та проводиться остаточну провірку, хто візьме участь у дводенній прогульці, а хто за лишиться в таборі. Бунчужна ■переводить перегляд наплечіни- ■К'ів, взуття та мандрівного ви- р я ду, ін т єн д антк а р озп о діл ю є харчі, а санітетка -визначує хво рих та -слабосилих. Прикро їм, д е.котр і навіть -витирають крадькома сльози, але трудно, на іпрогульку не підуть з огляду на стан їхнього- здоровя. Нарешті 46 вибраних щаслив ців вирушає .відвідати мандрів ний табор у горах Кетскіл, у Віндгемі. Скоро мчить автобус, ллються ■ціані, а перед нашими очима пересуваються краєвиди, що нагадують низький Бескид. „Гори, сині гори, мов Карпа ти вони”, співають дівчатка, й аівтобус наповнює дружіньо-се- стрина атмосфера, імя якій рід на кров^ Пізно по полудні прибуїває- ;М 0 на місце, де десять обгорі- , 7 іи«: юначок іпід проводом ре- ферентки УПЮ Тереси Шарко заложило І мандрівний табор на теренії ЗДА „Писаний Ка- ^іїнь”. Оглядаємо їхнє госпо дарство, що* складається -зі ше сти шатер, старанно побудова них та ■обкопаних. Одне з них служить *за магазин а друге сповнює санітарну 'службу. Десять камінціїв, уложених у коло, творять „стіл”, а на ньо му велика свічка, привязана до •стовпця, служить рефлектором; уночі. Далеко внизу, захований джерелі ,,рефріджерейтор ”,^ до якого крім господарів навіду ються також серни і зайці. Сміючись та жартуючи не за вважуємо, що насуваються хма ри, та починає падати дощ. Перші спостерігають це кухон ні, та 'підбирають ріща під роз вішену на паликах дельту, щоб не замокло. Юначки з Іст Четгему поспі- діають в будовою шатер, бо дощ стає щораз густіший, а ві тер сильніший. Змокли наші наплечники^ змокли й юначки. Щасливі тіль ки ті, що ©стигли збудувати шатра та захистились під ними. Інші з завзяттям кінчають ша тра. Нарешті всі івже поховані: від дощу. Помалу ущухає зли ва, а ввічливий господар п. Вовк привозить сухе сіно, яким, юначки вистелюють шатра. Втомлені та голодні радо під ходимо до кухні, щоб одержа ти гарячі- ковбаски та чай. На стрій відразу міняється, знову сміються, висушуючи скарпит- ки при вогні. Всі вдоволені, що можемо відбути запляновану купаль ську ватру внизу над річкою. Обряд починається, дівчатка кидають вінці на воду, співаю чи при цьому „Гей на Івана, гей на іКуіпала”. Співають старі купальські пі сні, скачуть через вогонь не тільки юначки, але також і го сті, що прибули з поблизьких віїдпочинков'их місцевостей. (ІКоб!заріівка). Вітаємо теж доїв- го-ожидану гостю, що- прибула на ватру, пл. сен. Г. Коренедь, крайову референтку вишколу. Пізно лягаємо спати, але вже рано о- 6 -ій год. підносимо- пра пор, снідаємо та вирушаємо в мандрівку. 'Ціллю нашою є го ра Беллеєр, 3,375 стіп висока. 'Скоро- та справно мандрують загартовані попередніми ман дрівками юначки. За ними вже: такі осяги: гора Гантер, 4025 •стіп, Плятав 3,870, Слайд 4,204. Але й наші юначки з <Іст Четге му не хо-тять залишатись поза ду. Скорше ніж передбачено- піднімаємось із малим лише відпочинком на гору Беллеєр. Ми дещо розчаровані. Бракує вичікуваної далекої панорами;! Щойно вилізши на високу ве жу, що збудована на самому вершку гори, можемо розгля нути далекий краєвид. Обереж но підходить гурток за. гуртком: зі своєю інструкторкою на сам. вершок .вежі, куди може вийти нараз тільки 6-8 осіб. Тому й розглянення краєвиду забирає нам багато часу. Кухонні в міжчасі приготов ляють швидко обід, а спожив ши його та відпочивши одну годину, починаємо сходити з гори. ГІо дорозі відвідуємо ле- щетарський зїзд, а зглядно крі- селковий підїзд, Танґора, поло жений на збочі гори. 'Влітку у- живають його для прогульков- ців, що бояться або не можуть користуватись власними нога ми. Перерізуємо навпростедь за- лізничі рейки, а по годинному марші потоком вертаємось до місцевосте Пайн Гил, звідкіля забирає нас назад автобус до Іст Четгем. Помучені та голодні вертає мось до табору. Тут панує вже нічна тиша, тож вечеряємо на долині в кухні. Хоч втомлені, але усміхнені, сяючі задовіллям личка юначок вказують, що мандрівка на гору Беллеєр за лишиться в них милим споми ном у серцях молоден-ьких пла- стунок. А. Б. У домівці нашого жіноцтва (Закінчення зі ст. 3) Сходимо до пивниці. Вона переділена сходами на дві час тини. В одній із них — друга кухня а у другій різні сховки^ Там хміститься архів Централі, запас канцприладдя і кліші ви давництва. Всюди зразковий порядок і чистота. Та всеж таки — всі перешко ди можна буде з часом поборо ти. Що скорше, то краще! Ска же референтка народнього ми стецтва, яка хотіла б розложи- ти уже свої скарби. Але загаль на ціль домівки уже осягнена. Маємо свій осередок, в якому можемо прийняти своїх і чу жих. Можемо свобідно відбува ти наради й зустрічі. І врешті можемо плекати товариське життя, що в організації таке потрібне. Тому треба вс.м членкам о- глянути Дім СУА. Це вогнище нас пригорне і загріє і вкаже рам, до чого нам треба дальше змагати. Бо власна домівка — це важливий етап, що його ко жен більший осередок мусить осягнути. Л. Б.. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
