Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
У малярській студії Сонце ллється крізь чотири вікна у простору кімнату. Воно грайливо погідне, але не докуч ливе, бо ж відбивається в верш ках дерев, що довкруги. Мяко освічує картини, що ними вкри ті стіни. І відбивається у квітах, що тіестріють усюди. А в кімнаті гамірно. Гуторять групки людей, перекликаються. Он прийшли нові відвідувачі. З усміхом виходить напроти них господиня. Це ж її день, її свято! Сього дні відкривається мистецька робітня Людмилі Морозової. Запрошені друзі, любителі ми стецтва, учні можуть відвідати виставку картин у мешканні мисткині. Велика кімната вся вкрита картинами. Вони поділені тема тично: тут краєвиди, там порт рети, а там знов квіти. Але є ще невеличка кімната поруч. Велика засклена стіна дає їй ба гато світла. Тепер ця стіна заві шана і покрита меншими кар тинами. Це — краєвиди. Важко це все охопити оком. Бо треба привітатись із госпо динею, перекинутись словом із знайомими. Треба відчути й ви словити радість, що українська мисткиня зуміла себе виявити. У чужій Джамейці, серед ново го окруження, що оцінило її та лант. І щойно коли ви освоїлись із гамором та випили “пончу”, що його розносять дбайливі учени ці, можна розглянутись і в тво рах Людмилі Морозової. Кар тина за картиною відкриваєть ся в них її світ. Це передусім світ краєвиду. Від малих пейзажів Німеччини крізь великі степові полотна аж до хмародерів, що сизіють у ту мані — все це говорить своєю мовою. Дихає кольором, від гонить простором і говорить про ніжне вичуття тіней. Живе в ньому кожен мазок і кличе за собою. Але зовсім інакші в неї квіти. Це могутні китиці, що розса джують полотно. Горять піво нії, палахкотять гвоздики, тремтять троянди. Аж надто Людмила Морозова: Автопортрет Self-portrait of the artist Ludmila Morozova who recently opened her studio and art gallery at Woodhaven, N. Y. неспокійно живуть вони серед просторів краєвиду. Та є ще потрети. Он глядять очі молодої жінки, а тут знов якесь серіозне молоде облич чя. Все стримане, майже суво ре. Десь поділась ніжність крає виду й динаміка квітів. Мистець неначе сховався за чужий ви раз. Хочеться почати мандрівку наново. Потонути в краєвидах, віджити у квітах і шукати роз- вязки у портретах. Але в кшна- ті прорідилося трохи. Є мож ність поговорити з Людмилою Морозовою. — Це був далекий шлях, від повідає вона мені на запит, як їй удалось задомовитись у Джамейці та відкрити цю ро- бітню. — Я довго це підготов ляла. Бо зразу приїхавши в до Америки, почала, як усі інші — працювати “малою". Здава лось, що треба закинути всі мрії про мистецтво. Так мене попереджували. Але я не віри ла. Випадок допоміг мені по знайомитись із членами тутеш нього мистецького товариства “Арт Сосаєти”. Воно гуртує людей що люблять образотвор че мистецтво і хотіли б вишко-
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
