Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
собі вказівки Сови-Шепетухи. Аж прийшов у той гущавник. Хату вовка легко знайшов, бо стежки були. Дивиться — хата мов палата, достатна, велика, з комина дим валить. А перед ха тою на лавочці вовк Обжора сидить. Та панисько такий, що хоч куди: живіт як бодня, в жакеті, мисливських штанах, у високих чоботах з холявами а на лапі грубий, мов цибуля, зо лотий годинник. Люльку на ве ликім цибуху курить, носом дим пускає. Місьо чемненько зняв шапочку. ■— Добридень, пане Обжоро! Чи не прийняли би ви мене на службу до себе? Тай іМісьо став розказувати, хто він і з якого роду. — О-го-го! Га-га-га! •— заре готався вовк. — Не трудися розповідати мені, що й як! Я про все вже знаю. Ще рано Со- ва-Шеїпетуха подала все про тебе до радія і цілий ліс вже знає все про тебе і твою при году. Місьо на ці слова аж стерп. Невже ж Сова не тримала язи ка за зубами? Невже ж розтру била все по радіо? О! як прик ро! Всі лісові звірі вже знають про його поганий вчинок. О! я- кий стид! — засумував Місьо. — Ну, ну не сумуй! — так вовк. — Ставай на службу! Ме ні це нічого не вадить, що ти дома наробив. Я якраз таких за диркуватих завадіяків люблю. У мене вчора слуга відійшов. Ставай до роботи. То Місьо й став служити: Ха ту замітає, воду носить в печі топить, їсти готовить. І пана свого, Обжору прибирає: зра- ня вуси підголює, >кудли і хвіст розчісує, репяхи І ’ВСЯКІ будяки з них добуває. А потім зуби вовкові пильником гострить, кігті вичищує, робить манікір. Потім його одягає, чоботи на ноги натягає. Ну, — робить в хаті все, що треба. А ввечорі вони оба рушниці через плече тай гайда 'в ліс на лови. І за це все вовк Місьові кож ної неділі золотого дукача пла тить, а Місьо грошей на дурни ці не видає, лиш усі до свого мі шка гарненько складає. Одного дня пан Обжора ка же до свого слуги: — Набрид ло мені вже цю лісову звірину жерти. От, хочеться якоїсь те- лятинки чи козятинки. Знаєш Місю, під лісом є хатка, а в ній живе чоловік зі своїми дітьми. Він має в стайні козу. Та що мені така дрантива стайня! Од ною лапою її рознесу. Цієї ночі підемо туди, добудемо козу і принесемо до дому. Настав бу дильник на дванадцяту годину вночі, вичисти рушниці, все на готов. А тепер лягай спати. Слухає Місьо і нічого не ка же. Пішов до своєї комірки спа ти та не спиться йому. Будиль ника не наставив, рушниць нл вичистив, підпер голову, тай думає: — Ні, не піду, не вико наю приказу свого пана! ■— А далі сів за стіл, взяв карточку тай пише: Поважаний Пане Обжоро! Сьогодні я покидаю службу у Вас. Не можу піти з Вами убивати бідному чоловікові останню козу, що своїм молочком годує його дітей. Я не з та кого роду, щоб я по ночах людські стайні розбивав і останню худібку звідтіля виволікав. Ні! — розбійником ніе буду! — Прощавайте і не гнівай теся на мене. Ваш слуга Місьо P. S. Дякую Вам за хліб, за сіль. Послухавши хвилинку, що його пан хропе, Місьо взяв свій мішок із дукачами, палицю в руки і потихеньки, навшпинь ках вийшов із хати. Двері за собою засунув ззовні на засув ку (щоб вовк не міг скоро ви добутись) тай побіг бігом до хатки бідного чоловіка. Прибіг задиханий, а там ще світилось. Глянув -наш Місьо у вікно а цей чоловік щось струже, а діточки сплять. Він постукав у вікно. Чоловік 'злякався. — Не бійся чоловіче добрий, це я, ведмедик Місьо. З добром приходжу. Отвори! Чоловік пустив Міся в хатку, а цей розповів йому, що вовк Обжора задумав. — От — каже Місьо — забе рім козу до хатки і зробимо вовкові збитка. — Так вони і зробили. Чоловік подякував Місьові зі всього серця, тай ска зав: — Не маю чим обдарувати тебе, я бідний! А Місьо питається: — А що ти, чоловіче добрий, стружеш? Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top