Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
— Та ложки з дерева стружу, до міста на продаж ношу і з то го живемо. Он, на стіні диви, скільки тю'вязаних у тузини! Глянув Місьо, а там ложок! — Знаєш що — каже — хо чеш мене обдарувати, то дай мені вязку ложок. — Таж де цілий тузин, наві що тобі стільки? — То так — каже Місьо: — Нас, у мами є троє, тато і мама, то двоє, а якщо нарік народить ся ще троє, а за два ще троє, то якраз буде кожному по лож ці. А чоловік рахує 3+2+3+3. Ну, то все ще одна лишається. Що з нею? —^Якто що? А хіба ж ти не прийдеш до нас у гостину? Так і погодились. Ведмедик вкинув ложки у мішок до дука- чів, а одного дукача дав бідно му чоловікові тай сам скоро по дався до дому, бо вже було пі зно. Йде наш Місьо, йде та доро гою просто до дому. Прихо дить утомлений, а там радість велика: Татко Бурмило і мама Ведме диха і братчик Бурмилко і сес тричка Дуся всі вже стоять на порозі і вітають Міся хлібом- сіллю. Здивований Місьо на радощах не знає що сказати, стоїть засоромлений. А татко Бурмило каже: — Дорогий си ну! Ми якраз почули через ра діо про твій шляхетний вчинок. Сорока-Скрекотушка, сиділа на плоті біля хатки, все бачила та чула і зробила знимку та роз казала Сові-Шепетусі. І от ми довідались, а твоя знимка вже є в ранніх часописах. Сова-Ше- петуха просила нас, щоб як ти прийдеш, ми всі дали себе зня ти в телевізії. Цілий ліс вже знає про твій вчинок. Всі хва лять тебе. Ходи в мої обійми, добрий сину! — І стали його о- біймати: і мама Ведмедиха і братчик бурмилко і сестричка Дуся. А щож то було радости, коли Місьо висипав із свого мі шка золоті дукачі і тузин ло жок! — І від того часу Місьо дуже шанував мудру Сову-Ше- петуху. Олена Цегельська. ЦВІРКУНИ Цвірінькали на городі цвіркуни. Метушилися два хлопці пустуни. Не зупиняться, не стануть, ні на мить, Намагаються цвіркунчика зловить. По грядках перебігають з краю в край: „Ой, хапай його, швиденько хапай!" Там Юрасик перестрибував пеньок, Зачепився за огудину диньок, І томатове бадиллячко зламав, А цвіркун уже десь далі поскакав. — „Щось під кущиком ворушиться, тут ось!" Аж танцює за кущем малий Тодось. — „Вже піймав! й ого у жмені маю я!“ Розтуля — а на долоні... жабеня. Ну, чого ви метушились, ну чого? — Не зловили ви цвіркунчика того, Жабенятко поплигало до води. А в городі ж то нароблено біди! — На грядках, де гарцювали ви удвох, Потолочені цибуля і горох. А он далі, нерозумні пустуни Позривали ще зелені кавуни, Потоптали огірочки молоді... Як побачить ваша мама — що тоді? Г. Чорнобицька
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
