Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
собі вказівки Сови-Шепетухи. Аж прийшов у той гущавник. Хату вовка легко знайшов, бо стежки були. Дивиться — хата мов палата, достатна, велика, з комина дим валить. А перед ха тою на лавочці вовк Обжора сидить. Та панисько такий, що хоч куди: живіт як бодня, в жакеті, мисливських штанах, у високих чоботах з холявами а на лапі грубий, мов цибуля, зо лотий годинник. Люльку на ве ликім цибуху курить, носом дим пускає. Місьо чемненько зняв шапочку. ■— Добридень, пане Обжоро! Чи не прийняли би ви мене на службу до себе? Тай іМісьо став розказувати, хто він і з якого роду. — О-го-го! Га-га-га! •— заре готався вовк. — Не трудися розповідати мені, що й як! Я про все вже знаю. Ще рано Со- ва-Шеїпетуха подала все про тебе до радія і цілий ліс вже знає все про тебе і твою при году. Місьо на ці слова аж стерп. Невже ж Сова не тримала язи ка за зубами? Невже ж розтру била все по радіо? О! як прик ро! Всі лісові звірі вже знають про його поганий вчинок. О! я- кий стид! — засумував Місьо. — Ну, ну не сумуй! — так вовк. — Ставай на службу! Ме ні це нічого не вадить, що ти дома наробив. Я якраз таких за диркуватих завадіяків люблю. У мене вчора слуга відійшов. Ставай до роботи. То Місьо й став служити: Ха ту замітає, воду носить в печі топить, їсти готовить. І пана свого, Обжору прибирає: зра- ня вуси підголює, >кудли і хвіст розчісує, репяхи І ’ВСЯКІ будяки з них добуває. А потім зуби вовкові пильником гострить, кігті вичищує, робить манікір. Потім його одягає, чоботи на ноги натягає. Ну, — робить в хаті все, що треба. А ввечорі вони оба рушниці через плече тай гайда 'в ліс на лови. І за це все вовк Місьові кож ної неділі золотого дукача пла тить, а Місьо грошей на дурни ці не видає, лиш усі до свого мі шка гарненько складає. Одного дня пан Обжора ка же до свого слуги: — Набрид ло мені вже цю лісову звірину жерти. От, хочеться якоїсь те- лятинки чи козятинки. Знаєш Місю, під лісом є хатка, а в ній живе чоловік зі своїми дітьми. Він має в стайні козу. Та що мені така дрантива стайня! Од ною лапою її рознесу. Цієї ночі підемо туди, добудемо козу і принесемо до дому. Настав бу дильник на дванадцяту годину вночі, вичисти рушниці, все на готов. А тепер лягай спати. Слухає Місьо і нічого не ка же. Пішов до своєї комірки спа ти та не спиться йому. Будиль ника не наставив, рушниць нл вичистив, підпер голову, тай думає: — Ні, не піду, не вико наю приказу свого пана! ■— А далі сів за стіл, взяв карточку тай пише: Поважаний Пане Обжоро! Сьогодні я покидаю службу у Вас. Не можу піти з Вами убивати бідному чоловікові останню козу, що своїм молочком годує його дітей. Я не з та кого роду, щоб я по ночах людські стайні розбивав і останню худібку звідтіля виволікав. Ні! — розбійником ніе буду! — Прощавайте і не гнівай теся на мене. Ваш слуга Місьо P. S. Дякую Вам за хліб, за сіль. Послухавши хвилинку, що його пан хропе, Місьо взяв свій мішок із дукачами, палицю в руки і потихеньки, навшпинь ках вийшов із хати. Двері за собою засунув ззовні на засув ку (щоб вовк не міг скоро ви добутись) тай побіг бігом до хатки бідного чоловіка. Прибіг задиханий, а там ще світилось. Глянув -наш Місьо у вікно а цей чоловік щось струже, а діточки сплять. Він постукав у вікно. Чоловік 'злякався. — Не бійся чоловіче добрий, це я, ведмедик Місьо. З добром приходжу. Отвори! Чоловік пустив Міся в хатку, а цей розповів йому, що вовк Обжора задумав. — От — каже Місьо — забе рім козу до хатки і зробимо вовкові збитка. — Так вони і зробили. Чоловік подякував Місьові зі всього серця, тай ска зав: — Не маю чим обдарувати тебе, я бідний! А Місьо питається: — А що ти, чоловіче добрий, стружеш? Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
