Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
У малярській студії Сонце ллється крізь чотири вікна у простору кімнату. Воно грайливо погідне, але не докуч ливе, бо ж відбивається в верш ках дерев, що довкруги. Мяко освічує картини, що ними вкри ті стіни. І відбивається у квітах, що тіестріють усюди. А в кімнаті гамірно. Гуторять групки людей, перекликаються. Он прийшли нові відвідувачі. З усміхом виходить напроти них господиня. Це ж її день, її свято! Сього дні відкривається мистецька робітня Людмилі Морозової. Запрошені друзі, любителі ми стецтва, учні можуть відвідати виставку картин у мешканні мисткині. Велика кімната вся вкрита картинами. Вони поділені тема тично: тут краєвиди, там порт рети, а там знов квіти. Але є ще невеличка кімната поруч. Велика засклена стіна дає їй ба гато світла. Тепер ця стіна заві шана і покрита меншими кар тинами. Це — краєвиди. Важко це все охопити оком. Бо треба привітатись із госпо динею, перекинутись словом із знайомими. Треба відчути й ви словити радість, що українська мисткиня зуміла себе виявити. У чужій Джамейці, серед ново го окруження, що оцінило її та лант. І щойно коли ви освоїлись із гамором та випили “пончу”, що його розносять дбайливі учени ці, можна розглянутись і в тво рах Людмилі Морозової. Кар тина за картиною відкриваєть ся в них її світ. Це передусім світ краєвиду. Від малих пейзажів Німеччини крізь великі степові полотна аж до хмародерів, що сизіють у ту мані — все це говорить своєю мовою. Дихає кольором, від гонить простором і говорить про ніжне вичуття тіней. Живе в ньому кожен мазок і кличе за собою. Але зовсім інакші в неї квіти. Це могутні китиці, що розса джують полотно. Горять піво нії, палахкотять гвоздики, тремтять троянди. Аж надто Людмила Морозова: Автопортрет Self-portrait of the artist Ludmila Morozova who recently opened her studio and art gallery at Woodhaven, N. Y. неспокійно живуть вони серед просторів краєвиду. Та є ще потрети. Он глядять очі молодої жінки, а тут знов якесь серіозне молоде облич чя. Все стримане, майже суво ре. Десь поділась ніжність крає виду й динаміка квітів. Мистець неначе сховався за чужий ви раз. Хочеться почати мандрівку наново. Потонути в краєвидах, віджити у квітах і шукати роз- вязки у портретах. Але в кшна- ті прорідилося трохи. Є мож ність поговорити з Людмилою Морозовою. — Це був далекий шлях, від повідає вона мені на запит, як їй удалось задомовитись у Джамейці та відкрити цю ро- бітню. — Я довго це підготов ляла. Бо зразу приїхавши в до Америки, почала, як усі інші — працювати “малою". Здава лось, що треба закинути всі мрії про мистецтво. Так мене попереджували. Але я не віри ла. Випадок допоміг мені по знайомитись із членами тутеш нього мистецького товариства “Арт Сосаєти”. Воно гуртує людей що люблять образотвор че мистецтво і хотіли б вишко-
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
