Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2025
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
6 OUR LIFE • May 2026 Гортаю мамин зошит переписів Той зошит з маминими перепи - сами завжди пахнув мені святом: корицею, ванількою чи лимонною есенцією. Мав злегка припудрені сторінки, заціловані меленим цу- кром. Не відхрещувався, не від - мивався від жовтка, що колись випадково вихлюпнувся на його сторінки за рукою господині, котра помолившись, замішувала паску за давнім переписом. Подекуди на цих пожовклих сторінках ще за- лишилися краплі кави, котру мама випивала нашвидкуруч, коли при - ступала до чергового шедевру. На тих стончілих від часу сторін - ках виструнчилися рядочком і ва- рення з ружі, і яскраві кабачки з аличею, що мали нагадувати ана- нас, і пекучі баклажани, приправ - лені спеціями та часничком, під назвою «тещин язик». Її рівний ка- ліграфічний почерк та вицвілі від часу чорнила і внукам моїм пові- дають, скільки то треба брати солі без йоду, скільки листків смороди- ни, зубчиків часнику, корінців хро - ну та парасольок кропу, аби огірки взимку траскали соком і хрумтіли на цілу хату, створюючи настрій. У тому зошиті «горішки» і пере - кладанці, сирники та маківники, пироги і мідники, торти «блискав- ки» й торти з елегантними назва - ми типу «Чорний принц» і «Шапка Мономаха». Там препишні ре- Леся Дмитерко , Львів. цепти від сусідки Мар’янівни, котра обіймала високу посаду у конструкторському бюро і могла собі дозволити до мідника покласти шість яєць замість трьох, а до крему натерти цитри - нової шкірки з сонячного фрукту, прикупленого у галасливого грузина на Галицькому ринку. «Пляцок з яблуками від Марії» і «Піца від Марії»... Сорок літ злетіло, наче оком хто моргнув, а ти досі пам’ятаєш, що то були дві різні Марії, кожна з яких любила експериментувати на кухні і водночас щиро ділитися своїми доробками з охочими колєжанками. «Торт Різдвяний з маком і горіхами» від давньої приятельки, що працювала провізоркою в аптеці. Рецепт того смаколику містився аж на п’яти сторінках, з точним приписом того, якої температури має бути деко, коли на нього виливають тісто, як довго слід замочувати і втирати мак, під яким кутом тримати макогін і в який бік у макітрі ним вертіти, щоб мак збільшився удвічі і був білим, як вельон на цнотливій молодій. А ще — до якої консистенції слід підсушити горіхи, що йдуть до крему, і куди їх варто приховати, щоб юне покоління, що час від часу влітає на кухню голодне, як сарана, раніше часу ті горіхи не зжерло. Мама констатувала, що торт направду смачний, та жодного разу з ним не заходилася – занадто марудний рецепт. У тім грубім старім зошиті в брунатній оправі зачаїлися мари- нади на помідори та патісони, груші та гриби, переписи салатів на щодень, на свято, на літо і на зиму. Позначені чорнильни - ми кляксами, мабуть від оцту, звідти скромно визирали салат і аджика з кабачків, головною фішкою яких були часник і по- мідори. Деякі салати з огірків розраховані були на 20 фунтів основного продукту! Лихі дев’яності вміли спитати взимку, що ти надбав улітку. Там чекали свого виходу салата зі шпарагів - ки у кількох варіаціях і соковитий салат з червоного перцю з капустою, всі інгредієнти до якого на одну миску заважували 14 фунтів. Там зашпорталися «Рушта» на смальці і домашні че - буреки з великою кількістю зелені, яку конче треба додати до фаршу для соковитості. Дивина, та їх я практикую і нині. Варення з того зошиту робилося від раннього літа, починаю - чи ружею, і до пізньої осені, закінчуючи духмяною айвою десь наприкінці листопада. Його мастили на хліб до сніданку, ним начиняли пиріжки та пампухи до Різдва, з ним крутили руляди до неділі, перемащували Великодні пляцки, робили перекла- данці до Храмового празнику і давали замість меду до мідни- ка, коли за вікном жовтими жарівками вже знову відсвічували груші та ябка, натякаючи на небувалий запашний врожай. Гай, гай, як давно то було! Гортаю пожовклі сторінки, що пам’ятають мамині руки, її неспішний, рівний почерк. Подеку - ди на тих сторінках перекреслені цифри, взяті від когось, бо вони уточнені, виправлені вже нею особисто, перевірені ча- сом і родинними смаками... «Фанта» з апельсинових шкірочок, «Згущівка» зі сільського мо- лока... Хто би нині з тим заморочувався?! А в ті незабутні часи ці переписи не раз нам робили з буднів свято, бо ніщо так не об’єд- нує сім’ю, як давні традиції від Великодня до Різдва, неспішні бе- сіди за великим столом кількох поколінь, тепло рук господині, її зичливість, і страви для цілої родини, приготовлені з любов’ю. Гортаю мамин зошит....
Page load link
Go to Top