Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2025
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
4 OUR LIFE • May 2026 Осяяний любов’ю до матері та рідного краю З професійної зацікавленості, але найперше — через бажання більше відчути і зрозуміти, на яких підвалинах поставав і вибудовувався СУА, я часто переглядаю старі журнали «Наше жит - тя». У них чимало інформації, що додає не тільки розуміння місії нашої організації, але й наснаги продовжувати та розвивати розпочате нашими попередницями й започатковувати нові проєк- ти, мотивуючись потребою протистояння сучас - ним викликам. Я захоплююся дописами про наших неймовір- них союзянок, які знаходили можливість і час служити українській громаді. Також отримую не - ймовірну насолоду від культурно-просвітниць- ких статей, звідки черпаю натхнення. А ще — за- чаровуюся поезією наших талановитих членкинь і відомих українських поетів. В одному з травне- вих випусків «Нашого життя» натрапила на текст улюбленої багатьма українцями пісні «Росте черешня в мами на городі». Але засмутилася: автором поезії вказано Анатолія Горчинсько- го. І, як давня поціновувачка мого земляка та справжнього автора цих рядків, зобов’язана до- дати ясности. Бо А. Горчинський поклав на музи - ку та виконав пісню, слова якої написав Микола Луків — поет, лауреат багатьох всеукраїнських і міжнародних премій, заслужений діяч мистецтв України. Він родом з чарівного та неповторного Поділля, що виплекало цілу плеяду видатних українських поетів, прозаїків, драматургів, ком - позиторів, серед яких М. Коцюбинський, Марко Вовчок, С. Руданський, О. Чорногуз, Є. Гуцало, Г. Чубач, Н. Гнатюк. У травні, коли весь світ святкує День матері, спогад про М. Лукова має глибокий сенс. Адже його поезія овіяна вітром рідної землі, пахне че - решневим цвітом, полином і яблуками, заглядає в душу «соняхом край отчого вікна», хилиться до серця червоними кетягами багряної калини... Поет пише про отчий край і його простих та щи- рих людей, про моральні людські цінності, про місце людини в житті, про єдність з природою та про лихо Чорнобиля. А найголовніше — про свою рідню, уславлюючи батька й матір, які для поета «як два сонця великих». Відчуйте, скільки чистоти помислів, скільки ми- лосердя, благодійности, добра та усвідомлення призначення людини у вірші «Не зобидь старого, ні дитину», де поет закликає: Не зобидь старого, ні дитину, Поділись останнім сухарем. Тільки раз ми на землі живем, У могилу не бери провину. Зло нічого не дає, крім зла, Вмій прощати, як прощає мати. За добро добром спіши воздати, — Мудрість завше доброю була. Зворушливою є доля українця, з яким поет зу- стрівся за кордоном і про якого розповів у вір - ші-монолозі «Старий із Санта-Моніки» (США). Герой поезії опинився на чужині, пустив там своє коріння, нажив статків, мав дружину, синів і вну - ків. Але так і не став до кінця щасливим. Римо- ваними рядками М. Луків передає плач і тугу за рідною землею зраненої душі українця: ...Я народився там, На Україні, Під Уманню Жила сім’я моя. Продати б все: І дім оцей, І сад, Покинути І птахом полетіти. Але нема, Нема шляху назад: Мої тут внуки, Правнуки І діти. Тут народились, Виростали тут. Тут – їх вітчизна, А моя – за морем... Лариса Тополя , 64-й Відділ, Округа Ню Йорк, україномовний редактор «НЖ». Яка то святість – мамина любов. М. Луків
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
