Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
поверсі будинку, яку оглянули учасниці Конвенції і запрошені гості. З уваги на обмежене місце, ви ставлено лише частину колекції. Згодом дирекція УІА відступила ще дві кімнати. Офіційне відкриття ’’Музею народної творчости” відбулося 8-9 квітня 1967 року. Згідно з умовою, музеєм заряджувала дирекція, до якої входили Стефанія Пушкар, голова СУА, Юліян Ревай, адміністративний директор УІА, і Мирослава Гординська, мистецький упорядник ко лекції. Марія Ржепецька, мистецька референтка СУА, очолювала Музейну комісію, яка мала виконувати роботу в різних музейних ділянках: каталогування, консервація експонатів, чергування, видання, імпре зи. Дирекція не подбала про платного працівника, а серед членів комісії не було ні одного музейного фахівця. Крім цих недоліків, Музейна комісія на магалася розвинути діяльність і в наступні роки влаштувала: 27 квітня 1969 р. — виставку бачван- ського орнаменту Юліяна Колесара; 8 листопада 1969 р. — виставку картин Катерини Кричевської; 15 лютого 1970 р. — виставку картин Галини Мазепи; 12 квітня 1970 р. — конкурс і виставку писанок; 25 квітня 1970 р. — конкурс і виставку кераміки. Члени комісії обслідування, яку очолювала Ок сана Щурова, не могли почати праці через брак картотеки експонатів. 21-23 травня 1971 року відбулася XVI Конвенція СУА. Головою СУА стала Лідія Бурачинська, а до управи вибрано Ярославу Ґеруляк як мистецьку референтку. Я. Ґеруляк перебрала діловодство від М. Ржепецької і накреслила діяльність Музейної ко місії. В той час управа УІА заплянувала ремонт будинку, і вліті 1971 р. довелося зложити експонати до пачок. В 1972 р. музей одержав дотацію від Ради Мистецтва штату Нью-Йорк у сумі 1,500 дол., і С. Ґе руляк запросила етнографа і музейного фахівця Оксану Грабович провести інвентуру, каталогування і консервацію колекції. О. Грабович працювала над збіркою від 26 червня до 16 вересня 1972 р. У зв’язку з ліквідацією виставки та плянами на майбутнє виявилася розбіжність у поглядах про дальшу співпрацю між Екзекутивою СУА і управою УІА, а радше його адміністраційним директором Ю. Реваєм. Всупереч намаганням Екзекутиви СУА узгіднити спірні справи, порозуміння не досягнено. В листі з 3 січня 1973 р. УІА виповів приміщення, а ЗО листопада перевіз збірку до Філядельфії. Експо нати зложено в долішніх кімнатах дому СУА. Екзе- кутива СУА почала думати про власне приміщення. Нагода трапилась, коли Український Конгресовий Комітет вирішив купити дім на 203 Друга авеню в Нью-Йорку і погодився прийняти СУА як спільника. Дім куплено в листопаді 1974 р. За свою частину будинку СУА заплатив готівкою з заощаджень Го ловної Управи, які доповнила Окружна Управа Нью- Йорку. Ювілейна XVII Конвенція СУА, що співпала з відзначенням 50-ліття організації, яка відбулася 29 листопада — 1 грудня 1974 p., апробувала купно частини будинку і схвалила збірку "цеглинок" на ремонт приміщення та влаштування музею. Кошти заснування музею виносили 150,000 дол. У березні і квітні 1976 р. піяністка Юліяна Осінчук дала чотири успішні концерти в Дітройті, Нюарку, Нью-Йорку і Філядельфії, дохід з яких був призначений для музею. В 1975 р. почалася інтенсивна підготова до від криття музею. На прохання СУА Екзекутива Україн ського Народного Союзу відступила безкоштовно кімнату у своєму будинку в Джерзі Ситі, куди пере везено збірку з Філядельфії для упорядкування, відчищення та фотографування. Під наглядом Марії Савчак працю виконували Марія Ржепецька, Олек сандра Різник, Іванна Савицька, знімки робив Осип Старостяк. Олександра Різник, заступниця голови СУА, покликала Музейний комітет, який не проявив діяльности, і Екзекутива СУА мусіла зайнятися всіми справами, пов’язаними з відкриттям і веденням му зею. На куратора запрошено Оксану Грабович, яка вже раніше працювала над колекцією. Вона студію вала етнографію і соціологію на історично-соціо- логічному факультеті Ягайлонського університету в Кракові, де осягнула науковий ступінь магістра. В часі студій працювала в етнографічному інституті проф. Райнфуса та проводила досліди в терені. О. Грабович вложила багато праці, щоб зразу по ставити музей на професійний рівень. Вона пляну- вала устаткування виставових заль, добирала екс понати на виставки, дбала про консервацію колекції та відповідне влаштування сховища. 15 вересня 1976 р. на пост директора музею прийнято Марію Шуст. Дарія Байко, тепер адміністраційний директор, почала працювати в квітні 1977 р. Для ведення крам нички та інших завдань ангажовано також працівників на годинній базі, які часто мінялися. Каміля Смород- ська, референтка зв’язків СУА, влаштувала пресову конференцію ЗО вересня 1976 p., опісля повідомлення про музей появилися в українській і американській пресі. Посвячення та офіційне відкриття музею від булося 2 жовтня, а 3 жовтня музей відкрито для публіки. Виставка охоплювала понад 60 експонатів — зразків народного мистецтва. Виставку підгото вила Оксана Грабович, вона була також автором англомовного каталогу "An introduction to Ukrainian folk art”. 25 березня 1977 p. в музеї відкрито виставку писанок і обрядового печива, яку підготовили Оксана Грабович і Любов Волинець. Вони теж написали статті до каталогу, обкладинку якого проектував Зенон Фещак. Наталія Хитра-Рибак відповідала за пресові повідомлення і рекляму. З нею співпрацю вала група добровольців. У висліді їх заходів інфор ’HALUE ЖИТТЯ", КВІТЕНЬ, 1993 7
Page load link
Go to Top