Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ЛІДІЯ ОРЕЛ, етнограф ЧОРНОБИЛЬ: ДОЛЯ НАРОДНОЇ КУЛЬТУРИ ПОЛІССЯ Зачадили ліси і землю занедбали, Поставили АЕС в верхів’ї трьох річок. То хто ж ви є, злочинці, канібали? Ударив чорний дзвін, і досить балачок, В яких лісах ще ви забарложені? Що яничари ще занапастять? і мертві, і ж иві, і ненароджені Нікого з вас довіку не простять. Л ін а К о сте н ко Полісся... Безмежна рівнина з великою кількістю річок, озер та водоймищ, болотисто-піщана земля, яку прикрашають праліси та луки. В далеку сиву давнину, переважно по берегах річок, тут поселилися люди (у І тисячолітті по Хр. Полісся заселяли слов’яни). Свої оселі вони будували з дерева — кругляка чи бруса, дахи крили колотою дошкою-драницею. Невеличкі ділянки орної землі, на яких сіяли жито, ячмінь, просо, льон, коноплі, не могли прогодувати поліщуків. Доводилось займатися рибальством: рибу ловили в річках та озерах. Ще й сьогодні на Поліссі користуються традиційними ри бальськими знаряддями та пристосуваннями, виго товленими з лози та сплетеними з ниток (сіті, ятері). Збирають ягоди та гриби. Лише на Поліссі ми можемо почути ’’ягідні” та ’’грибні” пісні: Збирайтеся, всі я год ойки , в бору, А ми під ем о з ко р и с тю додом у. Збирайтеся, всі я год ойки , в листу, А ми під ем о д о д о м у з кор истю . Особливо поширене було на Поліссі бортне па січництво. Дикі бджоли селилися в дуплах дерев, такі дерева називали бортями. Згодом людина на вчилася робити борті — колоди, випалюючи та видовбуючи в них гнізда для бджіл. Ще й сьогодні по багатьох селах Полісся ми натрапляємо на такі вулики-колоди. Вони є навіть в тридцятикілометровій зоні Чорнобильської атомної електростанції. Населення тих районів Полісся, які до 1939 року були під владою Польщі, крім грошей, податки спла чували деревиною, полотном, а то й медом. Старші поліщуки розповідають, що для польських панянок навіть воду для миття возили з поліських озер. Ще донедавна тут майже в кожній хаті був ткацький верстат і прядка. Хатнє і господарське начиння, знаряддя праці, плетений і дерев’яний посуд поліщуки виготовляли власноручно. Так само ви готовляли й одяг. Старші люди зберігають у скринях сувої полотна, одяг та рушники домашнього виготов лення. Божник. Київське Полісся. Фото Л ідії Орел. Ritual cloth, Polissia, Kiev region. Photo by Lidia Orel Мала кількість родючих земель, бездоріжжя, відірваність від великих доріг та міст, від світу спричинилися до того, що, порівняно з лісостеповими районами України, на Поліссі був дуже сповільнений суспільний розвиток. І це значною мірою зберігається донині. Під час польових експедицій Музею народної архітектури та побуту України на Полісся, починаючи від 70-х років, ми зустрічаємось з реліктами народної культури, які сягають не лише давньоруської доби, але й праслов’янської. Так, на околиці села Вижиця Дубровицького району Рівненської обл. стоїть і сьо годні масивне ”цар-дерево”, завішане рушниками, намітками, фартухами. Колись його освятили, і люди досі приносять ці речі як жертву з різної нагоди. ’НАШЕ ЖИТТЯ”, КВІТЕНЬ, 1993 11
Page load link
Go to Top