Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
бруса, дахи криті колотою дошкою або драницею. Тут зустрічаються хати без стелі, такі ж сіни і комори. Довго на Поліссі зберігалися дворища на дві-три хати (залишки родового ладу). Це коли батьки одру женого сина поселялися поруч, щоб легше було вести спільне господарство. Донедавна на Поліссі спільно (кілька сусідів) користувалися господарськими бу дівлями — клунями, хлівами. До Музею народної архітектури та побуту пере везені з Прип'ятського Полісся курні хати (хата має курну піч, без комина), напівкурні (дим виходить через каглу сінешньої стіни). Печі таких хат глино битні, на дерев’яному зрубі. Хат не мастили ні зна двору, ні всередині. Перед великими святами їх мили. Дим від такої печі найбільше закопчував верхню частину хати, про що в пісні сказано: Ой не літай, м одригалю , п о п ід чор ну стелю , Не порош и м иленьком у на б ілу постелю . В таких хатах для освітлення вмонтовується в стелю спеціяльний пристрій — світоч або посвіт (циліндрична або конусоподібна дерев’яна, з мішка чи сплетена з лози і обмащена глиною труба, один кінець якої виходить на горище, а внизу, під нею, на підвішеній металевій решітці горять скіпки, жаринки від яких падають у посудину з водою). Такі печі і таке освітлення на Поліссі у багатьох селах були ще на початку XX ст. Нелегко жилося в них. Такі хати мали просте обладнання, часто піл і лави вмонтовувалися у зруб хати при її будівництві. Суворою і монументальною виглядає така хата, вона не подібна на білену полтавську чи розмальовану подільську. Та й біля хати немає квітників, часто навіть городу. Поліщуки, як і українці з інших реґіонів, — великі майстри, наприклад, виготовлення найтоншого лля ного полотна серпанку. До сьогодні не залишають найдавнішої техніки вишивання — "занизування”, червоними нитками вишивають сорочки, рушники. Славляться поліщуки і високою технікою ткання килимів, як і кілька століть тому. Сильні на Поліссі і традиції виготовлення виробів з дерева, плетення посуду з лози, соломи, берести, корінців сосни тощо. Порівняно з центральною Україною, на Поліссі значно вища дітонароджуваність, більше працездат ного населення. Враховуючи це, а також збереження традиційної культури, мистецтва, варто було мати в цих районах цілу мережу художніх промислів. Попит на їх вироби завжди був і є великий як в самій Україні, так і за її межами. До того ж, якщо не все Полісся, то, принаймні, найбільш збережене При- п’ятське Полісся варто було давно оголосити за повідником природи і народної культури. На жаль, цього не сталося. На Поліссі — три атомні електростанції: Чорно бильська, Рівненська і Хмельницька, які забрали Чорнобиль. Зона відчуження, 1988 р. Фото Л ідії Орел. Chornobyl. Zone of desolation. 1988. Photo L. Orel. робочу силу з довколишніх районів, осушили криниці, знищують сади і продовжують частувати населення Полісся і всієї України все новими й новими порціями радіяції. Невідомо, чи станеться чудо — чи зна йдеться мудрець, який зупинить цю страшну біду. Після катастрофи на Чорнобильській атомній елект ростанції фактично припинено дослідження народної культури Прип’ятського Полісся. А воно так його потребує. Це про нього у 1930 році писав польський етнограф Осондовський, що вже відкриті Антарктида та Атлантика, а в центрі Европи є недосліджена оаза народної культури — Полісся. Вороже ставлення до народної культури в умовах тоталітарної системи негативно позначилося на її дослідженні. Добре було б нині об’єднати зусилля науковців України та дія- спори, тих, хто цікавиться цим реґіоном нашої Бать ківщини, маємо на увазі, в першу чергу, Товариство ’’Волинь” та Інститут Дослідів Волині у Вінніпезі, Канада. Добре було б мати спільні експедиції на Полісся, оснащені фотоапаратами, відеокамерами, магнето- фонами та спільно видавати матеріяли досліджень. "НАШЕ ЖИТТЯ”, КВІТЕНЬ, 1993 13
Page load link
Go to Top