Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
— досягли рівня, на якому опанувати ситуацію може тільки цементуюча державна сила. І те цементування буде носити не тільки певні обмеження економічного життя суспільства, а й політичного. Бо гіперінфляція під гаслом лібералізації творить умови для реанімації ідей та політики комуністів, для піднесення сильних промосковських настроїв. Бо ситуація, в якій кожна з держав, що межують з Україною, мають до неї історично чи політично складені територіяльні претенсії, — змусять державу утримувати під контролем щонайменші відцентрові тенденції. Змусить поставити державницькі інтереси вище політичних інтересів будь-якої меншини, етніч ної або релігійної спільноти, особи. Якщо це спра ведливо для сильних Сполучених Штатів, чому ж несправедливо в напівколоніяльній Україні, котра перетворюється в сировинний додаток, котра стає об’єктом визиску сильними державами — через по стачання дешевою робочою силою, розпродаж фон дів, допущення на свій терен екологічно брудного виробництва, еміґрацію інтелігенції. Таки ж будемо змагати до розбудови української нації та розв’язання національних інтересів! До фор мування національної урядової сили, котра забез печить функціонування механізму державного управ ління та врятує нас від остаточного розкладу чи інвазії під гаслом "відновлення спільного економіч ного простору”. Котра за допомогою політичних важелів — через відсутність інших — переінакшить суспільство у всіх його сферах. Чи віднайти себе у тій справі — будуть вирі шувати самі жінки. Нестатки, приниження, непосиль ний тягар утримати, нагодувати сім’ю, — хто з нас відшукає в собі сили на ще дещо? На одержимість політичної місії чи слави. Чи індивідуальної відмови від усього в ім’я ідеї. В нашому суспільстві це покищо демонструють лише черниці. І все таки, хтось же рішиться, всупереч презирливо-поблажливій уяві одиначки, котрій немає куди подіти темперамент і час, — таки поринути в політичну боротьбу? Хтось наважиться, нарешті, виступити лідером і подоба тися, як слід подобатися жінці. Нас з ранніх років запевняли: народилася жінкою й використовуй саме це. Може варто, нарешті, справді використати — в тому єдиному випадку не згубивши поваги до себе? Кажуть, одне життя не спроможне відповісти на всі питання, здійснити всі мрії — обрієм людини лишається смерть. І все таки завтрашнім земним жінкам, котрі прийдуть в політику, буде потрібно стати вище ще двох речей. Наївної віри в те, що Україна чекає свою Жанну д’Арк. І того, що політика є звичайна газардова гра. Тільки ставкою — все, що ви можете мати в житті. А можете — не мати, зали шившись самотньою, розчарованою, виснаженою і смішною. Ще не посивів синьоокий без. Мою безодню березні закрили, Хоч на краю тримаюся щосили. Хто в часі щезне? Хто в просторах щез? Простеж ту лінію. В пітьмі простеж! Згадай усіх. І не забудь нікого! Хто нивою пройшов, хто — перелогом. Залежність є. Із межами. Без меж. Як вдержати ту нитку? Для нужди! Надриви і надлами... І льоди! А ти веди! Крізь біль! Крізь мури ситі! Спішити треба, поки видно слід. Де рід пройшов, там мусить бути рід! Чи нам дозріють яблука налиті? м. Краснодон на Луганщині. "НАШЕ ЖИТТЯ", КВІТЕНЬ, 1993 5
Page load link
Go to Top