Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
З ТИХО-ОКЕАНСЬКИХ ЛИСТІВ. Найбільш популярною в Австралії є ветеранська організація. Вона називається Ліґа Поворотців з Вій ськової Служби; в оригінальній мові Returned Servi cemen League, або скорочено RSL. Членство в RSL дуже численне і доступне. Сюди належать ветерани всіх воєн, їхні діти, внуки, правнуки, всі члени ро дини, приятелі і сусіди. В членстві RSL є і українці- европейські емігранти, які приїхали в Австралію після Другої світової війни. (Інших українців в Австралії нема, крім кількох українців канадського походження, які переселилися в Австралію, сподо бавши собі клімат, та іміґрантських нащадків моло дого покоління.) Членство в RSL індивідуальне. В Сиднеї українці сходяться що-четверга на вечерю і розвагу в Бонді RSL, що славиться знаменитим куха рем і багатством меню. Домівки RSL стоять в кожній дільниці міста і в кожному селі. Кожна домівка споруджена довкола формального вестибюлю, де головна стіна вило жена плитками з іменами тих, що полягли у війні. Розмір і оздоба споруди залежить від заможности місцевого членства. Бідніші домівки мають ресто ран, картярню, більярд, електронічні гри і залю зі сценою. Заможніші домівки ще мають гімнастичні залі, басейни і теніс. Домівки відкриті сім днів у тижні від полудня до ночі. В суботи, неділі і свята по домівках відбуваються святкові програми, часто з участью відомих мистців. Домівки обслуговують, переважно, самі члени способом дижурів. Членство RSL займається теж переведенням усіх суспільних програм корисних харитативним цілям. Скромно і наполегливо членство RSL трима ється засад гуманности, чесности і відповідаль ности. Ціль цієї організації є служба суспільству у мирі й у війні. У війнах далеко від дому полягло багато австра лійських синів. їхні тіла перевозили в Австралію для похорону вдома. Друга світова війна, не менше, як Галліполі у першій, була для австралійців травмою бо театр військових подій стояв на їхньому порозі і грозив інвазією. Японці атакували Дарвін і підкрада лися підводними човнами в сиднейський порт. Сид- нейці в паніці попродавали свої приморські віллі, спорудили оборонні бункри на кручах над Тасман- ським морем і чекали найгіршого. З тихо-океанських фронтів звозили в Австралію військових полонених і інтернували їх в Каура близько Сиднею. Аґрикультурне містечко Каура нараховує сьогодні понад 11,000 мешканців. Перші сюди при були скотарі в 1830-их роках, потім осіли тут хлібо роби. Містечко зареєстроване 1888 року. З того часу датується зв’язок Каури зі світом шляхом залізнич ної транспортації, пошти і телеграфу. На початку 1920-их років тут запровадили електрифікацію і те лефон. Каура відома тим, що в її окрузі стоїть церква, перша в Австралії побудована на захід від Синіх гір, що відмежовують східній беріг від пустинного кон тиненту. Церкву збудували католики з імпортова ного італійського мармуру в 1875 році і прикрасили її гарними вітражами. Другий історичний пам’ятник в окрузі це Комер ційний банк, перший в австралійській історії погра бований серед білого дня. Ця подія сталася в 1863 році. Каура, однак, найбільш відома з табору полоне них, яких тут було понад тисячу, переважно італійців і японців. Полонених водили на працю. Італійці, швидко погодившися з долею, виходили на працю без принуки. Японці на працю не виходили, вважаю чи, мабуть, таку ролю негідною імператорських са мураїв, тренованих в битві і самопосвяті, що вони і виявили спробою прорватися з табору раннім ран ком 5-го серпня 1944 року. На широкому полі за містом ще де-не-де бовва ніють залишки розібраних бараків. При бічній доро зі, де був колись в’їзд до табору, стоїть стіжком пам’ятник зцементований з місцевого каміння і ста рий самітний евкаліпт. Евкаліпт колише рідку тінь на мідній таблиці на стіжку, де описана подія, подана дата і число поляглих японців: 231. Таблиця посічена кулями. Це безлюдне роздоріжжя за містом оживає в не ділі і в свята, коли австралійці з усіх усюд з’їжджа- ються сюди і привозять своїх дітей подивитися на стіжок і на великий австралійський пам’ятник в Ка ура, до якого належить і цей кам’яний стіжок. Крім стіжка, до пам’ятника належить цвинтар на горі за містом. Тут в тіні евкаліптів і мімоз стоять ря дами хрести з іменами австралійців поляглих у'вій ськовій службі. Цю секцію дбайливо утримує член ство RSL. Діягонально від секції військових хрестів, попри дорогу, стоїть квадратом спільна могила японців постріляних під час прориву. В цьому ква драті теж дбайливо покошена трава, а на мідних та бличках, що обрамовують квадрат, записані імена поляглих японців. Японською секцією заопікувалося членство RSL після закінчення війни. З вдячности за службу, японська амбасада в по розумінні і співпраці з місцевою адміністрацією за садила величезний японський парк на пустирях між містом і стіжком. При вході в парк висить при брамі мосяжний дзвін. Під дотиком дерев’яної довбні дзвін гуде густо і протяжно, взиваючи увагу Всевиш- 20 ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 1989 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
