Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ПРАЗНИК З ПРИГОДАМИ с.н. Ще тиждень до празнику а на приходстві вже кипить робота. Пан Петро кінчає малювати їдальню (вітальня вже готова). Але як! На кремовім тлі, вгорі вінок з прерізних квітів ручно мальований, і ні один мотив не повторений. Я сиділа не раз і рахувала кілько родів квітів у тім вінку, та все губила рахунок. То було щось неповторне! Тепер треба воскувати підлоги. Тяжка робота, а то все випадає на мене. Твердим куском правдивого воску натирати дошки, а потім щітками натерти їх до полиску. І чомусь то припало на мою долю! Зі щітками на ногах танцюю ’’шіммі”, а в ухах дзвенить вальсик і в мріях Олесь провадить мене елегантно довкола рожевих стін... За вікнами зеленіє сад, трава присипана ніж ними пелюстками відцвітаючих яблунь. Із під роже вої верстви стримлять вусики трави на невиструга- них доріжках. Роботи на цілий день, бо стежинок багато. Звичайно, по празниковім обіді гості люблять пройтися між квітами, посидіти на лавці в тіні бузку і пахучого жасмину. Треба прополоти гря дочки з квітами. Чорні пронизливі очі судді Філька із сусідного містечка вміють всюди заглянути. А його город в ідеальнім порядку, мабуть так як і його судові акти! Однак ті очі вміють так гарно кокету вати підростаючу панночку, що навіть старомодні вільгельмівські вуса не відстрашують їх від нього а навпаки провокують на щиру розмову. Добре що широка стяжка синіх ірисів довкола газону ще не відцвіла. В кутку городу побіч старого хреста щойно розквітають високі акації. Там захована моя земляна лавочка обложена морогом, "мій куток”. Як приїде Андрійко (одинокий товариш пластун в околиці) в тім затишку закінчимо обговорювати наші пляни про найновішу програму — ідею "селопласту”. — Добре що я маю роботу в городі, (Богу дякувати за погоду) бо в хаті гармідер. Прасують і завішують свіжі фіранки, ладять скатерті, розставляють столи. В кухні обняла команду пані Шидловська, куховарка з міста. П’є пахучу каву і розказує мамі свіжі новини. Скоро по хаті і подвірї розійдуться пахощі празни- кового печива і страв! Сестра Іванка викликала мене з городу: ’’Ходи! Старий Піх приніс мамі рибу. "Виманти" в нього чо вен. Завтра приїжджає д-р Д. Знаєш як він любить лодкуватися. Та не тільки він! Не всюди є така ча рівна ріка, як у нас. Біжи. Ти все вмієш дати собі з ним раду”. Не я, а мама дала собі з ним раду. Винесла щось доброго з комори, і ми могли користати цілий тиждень з його ’’крипи”. Напередодні празника св. Івана почали з’являти ся гості. Фірман Іван привіз із залізничого перестан- ку професора зі Львова з красунею дочкою, нашою та Павлуся бувшого інструктора товаришкою. Трохи пізніше надійшов, як звичайно, пішки д-р Д. Ц.К. офіцер і поручник У.Г.А. любив мандрувати при співуючи собі похоронний марш Бетховена. Не встиг він випити свого квашеного молока, як з парадою в’їхав верхи на коні його брат Івась. Він працював в сусіднім селі книговодом в районовій молочарні Маслосоюзу. Ми з цікавістю обступили, не так його, як зграбного коника. Найшлися навіть охочі переїха тися верхи. Івась їхав без сідла, був стомлений і зник скоро в хаті, а ’’добровольці” по черзі об’їжджали велику еліпсу подвір’я. Змучений коник не протесту вав, а покірно легким повільним кроком парадував перед громадкою глядачів. Я не могла побороти спокуси. Хоч ніколи не сиділа верхи на коні сама. Кажу сама, бо кілька років раніше був у нашій околиці на агрономічній практиці чудовий хлопець Отто, який пристав до українського товариства. Одного разу він повозив на своїм карім конику дів чат, залежно від віку і уроди, довше або коротше. Припало і мені тоді кількасот метрів прогулянки під зоряним небом. Чудове почуття руху лишилося гар ним спомином і виглядало таким легким. ... Хтось підставив мені коліно, я сіла на коня і звільна руши ла. Та згодом темпо було мені заповільне, я цмокну ла, поклепала коника по Шиї, він скочив чвалом а я забула науку Юрчика Кучерявого, не вхопила його за гриву а підкинута до гори перелетіла через голо ву коника і опинилася на зеленій мураві. Коник став і здивовано дивився на мене. Я зірвалася на рівні ноги, щаслива, що не доїхала до великої калабані коло стодоли. Голосне ”Ах” перемінилося в загаль ний сміх коли "публіка” побачила, що я ціла і не- ушкоджена. Фізично я була ціла, але моє самопочут тя було скалічене невдачею, до самого вечора мене ’’натягали” і "підтягали”. Не була ще тоді знана у нас психологія, що дітей треба виховувати в позитивнім дусі, а не підкреслювати їх невдачі. Та в передпразниковім русі не було часу на ду шевні переживання. Мама: "Славуню, припильнуй щоби Ганя приготовила в шпихлірі постіль для панів, приладь стіл до підвечірку, скоро будуть готові пи ріжки, треба занести велику тацу в город таро- кістам...” Тато дає мені пачки туток і тютюн: ”Не за будь набити папіросів для гостей, то все твоя робо та...”. Івась, відсвіжений дрімкою, пробує щастя у дівчат, всі йому подобаються, та не до всіх вільна дорога. За довгою русою косою Ґени підбігає слі дом усміхнений Богдан. Іванка (аспірації на актор ку!) з Павлусем на лавочці під вишнею обговорюють проблеми аматорського гуртка, чорнява Любця не розлучна пара з Романом, а ’’фертична" Леся (кли чуть її Лисичка) всі спроби Івасевого залицяння від биває гострим дотепним язичком. Та затуркотів знов візок перед ґанком. Приїхали нові гості: кузен Сте фан, якого здавна кличемо ІІІтіф і маленька, гарненька як лялечка, Манюха. Івась повеселів і за ходився забавляти нову гостю. ІІІтіф став у великій пригоді. Він заступив "четвертого” у партії тарока і 18 "НАШЕ ЖИТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 1989 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top