Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
"Пошились в дурні" — перерібка І. Керницького. Зліва Кук са — Йосиф Гірняк, Дранко — М. Ґерус. 1950-ті роки. Фо то Володимир Грицин. "Poshylys’ v durni" Fr. і. Kuksa - Joseph Hirniak, Dranko - M. Gerus. 1950's. Photo V. Hrycyn. Дисонансом був виступ одного з промовців, який, нагадавши, що він 25 років живе в Америці і знає смаки американських українців, поінформував, що вони ходять лише на такі вистави як ”Ой, не ходи Грицю” та ’’Наталка Полтавка”. Реакція Гірняка: ”Ми хочемо замкнутися у своїй шкаралупі і ставити цінні речі”. Влітку 1950 року Студія працювала над ’’Лісо вою піснею”, а злі сили проти неї почали кампанію. Я з жахом читала статті Бориса Береста (Ковальова) в газеті "Національна Трибуна” з гострою критикою Гірняка і Добровольської від початків праці Студії в Австрії і включно з Нью-Йорком. Потім "краєм ву ха" я чула, що студійці на вулиці побили Ковальова. ЗО грудня 1950 року була прем’єра "Лісової піс ні” — лебединої пісні Студії. Я була зачарована Мав- кою-Позняківною, вигадливістю В. Лисняка, що оформив виставу. В українських газетах були при хильні рецензії, але в прокомуністичному ’’Громад ському Голосі” було написано: "Рівень постановки вагався між аматорською халтурщиною і рутиною баналу”. Борис Берест вилаяв виставу в "Націо нальній Трибуні”. У книжці ’’Театр-Студія Йосипа Гірняка і Олімпії Добровольської” (упорядник Богдан Бойчук) описа ні події 1951 року, які кінчилися тим, що 24 жовтня Гірняк опублікував у "Свободі” заяву про припинен ня існування Театру-Студії. У 1952-57 роках бували вистави "спадкоємців” Театру-Студії — спершу Театральної групи, потім Українського Театру Америки. Мені запам’яталися "Бояриня” Лесі Українки, чудовий Мольєрів ’’Тар тюф” з участю Гірняка. Боліла душа від слабеньких п’єс сучасних письменників. В 1956 році з’явилося чудо — Театр Слова. Існу вав недовго. Микола Фоменко написав (’’Нові дні”, ч. З, 1960): ’’Гірняк читає. Просто читає. Але як! Слухав би я слухав цього видатного майстра вислову, з уст якого вилітають слова, мов чарівні золоті птиці, які радісно сідають у людські душі”. • Гірняк був громадською людиною, його тягло до людей, до громадських установ. На початку 1950- тих років він був активним у новозаснованому в Нью-Йорку Українському Літературно-Мистецькому Клюбі. Гірняк і Добровольська чарували мистецьким читанням на вечорах Клюбу, бували дискусії про ви стави Театру-Студії. У 1960-их роках, коли розцвіла діяльність Української Вільної Академії Наук у новозакупле- ному будинкові, Гірняк брав участь у вечорах і кон ференціях Академії. У червні 1962 року, на відкритті виставки архітектурних праць Євгена Блакитного, Гірняк говорив про його оформлення вистави ’’Оргія” Лесі Українки для Театру-Студії в Західній Німеччині, зокрема сказав: ’’Він приніс аромат 20-их років, аромат ’Березоля’, який відчув, коли ще був хлопчиком”. Гірняк виступав на конференціях, при "Пошились в дурні" — перерібка І. Кер ницького. Збірна сцена. Нью-Йорк 1950-ті роки. Фото В. Грицин. "Poshylys' v Durni". Performing compa ny. New York, 1950’s. Photo V. Hrycyn. 6 ’’НАШЕ ЖИТТЯ", ЛЮ ТИЙ 1989 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
