Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ПРО ПОТРЕБУ УКРАЇНСЬКИХ ЗАХОРОНОК Ольга Тритяк, виховна референтка СУА У передвиборчій кампанії на президента держа ви минулого року проблеми жінок, які працюють по за домом, були порушувані, як одно з найважніших питань у домашніх проблемах держави. Демокра тичний кандидат на президента обіцював більшу і кращу опіку для дошкільних дітей у державних, так званих ”Дей Кер Сентер” для працюючих поза до мом матерей. Республіканський кандидат говорив про піднесення рівня життя американської родини і про якнайменше втручання держави в особисті справи громадянства і родини. Питання життя американської родини взагалі і питання виховання дітей, спеціяльно молоді є в останніх роках великою турботою виховників, які слідкують за всіма проявами життя молоді. На жаль, багато з них констатують сумний факт, що ве лике число батьків не вміють виховувати своїх ді тей, не дають їм добрих прикладів а часто занедбують свої засадничі обов’язки батьків. Як треба і як не треба виховувати дітей є темою багатьох доповідей, семінарів, дописів у пресі і книжок. Ми зосереди мось тільки над одною ділянкою, яка є частиною виховання дитини. Сьогодні в країні, в якій живемо, дуже часто не тільки батько — голова родини працює на утриман ня родини, але мати також. На це складаються ріжні причини. Часто жінка, покінчивши вищу освіту, хоче продовжувати працю у ділянці, яка її цікавить; часто власне жінці приходиться бути ’’головою” родини, бо не завжди платня батька вистачає для утримання бажаного рівня життя родини. І тоді коли приходить на світ новий член родини постає питання, як задер жати нормальне життя родини. Є так звані ”Дей Кер Сентер”, де за тижневою оплатою приймають інколи вже навіть немовлят, є передшкілля державні і приватні. Усі вони є прова джені англійською мовою. У плянах праці виховної референтури Головної Управи СУА каденції 1987/1990 було розглянуто можливість відкриття наших українських ”Дей Кер Сентер”. Ми їх назвали по українськи "захоронки” в пам’ять захоронок, які діяли при парафіях у містах Галичини до 1939 року. Під цю пору Союз Українок Америки спонзорує при своїх відділах 18 світличок, в яких охоплено дітей, з яких більшість володіє українською мовою. У тих світличках зайняття відбуваються переважно раз у тиждень. Лише у деяких зайняття відбувають ся 3 рази тижнево. Є певне число садочків спонзо- рованих іншими організаціями, даних про них не ма ємо. Одначе усі вони разом не дають українській ма тері, яка працює поза домом, того, що для неї є таке потрібне: почування, що вона віддає дитину під час дня у свою українську захоронку, де її дитина буде засвоювати українську мову під наглядом професій них учительок у гурті своїх ровесників. У захоронці мати може лишити дитину перед тим, коли іде на працю ранком і відібрати дитину після того коли скінчила працювати. У захоронці дитина може мати повну опіку 9 або 10 годин денно 5 разів на тиждень. Виховна референтка СУА для того, щоб вивчити організацію захоронок і дійсну потребу українських батьків у тій ділянці, розпочала працю у тому на прямі в Окрузі СУА в Нью Джерзі. Вона була в мину лому головою цієї округи і знала українську громаду цієї околиці. У пароха української католицької цер кви в Ньюарку найшла велике зрозуміння для орга нізації захоронки, як рівнож повну підтримку і мате- ріяльну поміч. У серпні минулого року зроблено пер ші кроки у напрямі відкриття української захоронки. Надзвичайно скоро стало ясне те, що молоді україн ські батьки не тільки зацікавлені приміщенням своїх дошкільних дітей у наших захоронках, але їм над звичайно залежить на тому, щоб їх дитина вивчала українську мову вже від найменшого віку. Звору шуюче є те, що часто у подружжях, де одна особа з батьків не володіє українською мовою, є велике зрозуміння вартости знання української мови. Як часто у наших молодечих організаціях поста ють проблеми: приймати чи не приймати дитину, яка не володіє українською мовою? Розуміємо турботу батьків, які з трудом допильновують своїх дітей, щоб уживали між собою українську мову, одначе жаль дитини, яка не знає української мови, знає про своє українське походження, одначе не може брати повної участи у житті своєї громади. В тому випадку українська захоронка була б неоціненою поміччю. Українська захоронка виховала б доріст для наших молодечих організацій, які є такі потрібні у вихован ню молодої людини. Ми, членки СУА, часто говоримо про те, що дуже тяжко приєднати нашу молоду українську жінку до Союзу Українок Америки. Вартість нашої організації в очах молодих матерей напевно зросте поважно, коли ми про них подбаємо, коли їхня журба про їх дошкільних дітей буде також нашою журбою. Ми будемо краще себе розуміти. Продовження на ст. 19 РІК 1989 — РІК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ "НАШЕ Ж ИТТЯ”, ЛЮ ТИЙ 1989 17
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
