Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
радянським мірилом) немає подібних проблем? Чо му кожний поляк, незалежно від віку, знає, шанує, розмовляє, пише рідною мовою? Йому не потрібно знати чужу мову, щоб мати доступ до світової куль тури, як це нас переконують брати з півночі. Заста- новімся над тим хоч трошки. Чи чули Ви, щоб політ- бюро польської партії вело засідання російською мовою? Чи відбуваються у Польщі ’’дні польської мови”, чи польські письменники примушені сьогодні остерігати власний народ перед небезпекою етно циду? Уявімо собі, шановний Борисе Іллічу, як це виглядало б, якби Польща була не Польська Народ на Республіка, а Польська РСР. Запевняю Вас: були б ті самі проблеми, що і в нас. А якщо членство в СРСР дійсно таке позитивне, має такі економічні і культурні переваги, то чому брати-поляки не скори- стали з цього і не подали прохання прийняти їх в Со юз? Відповідь, мабуть, ясна: дурних немає. А в нас? На колінах стоять, цілують руку (і не тільки руку) столиці, щоб доказати росіянам, які, кі- нець-кінцем, цього собі і не бажають, які ми льояль- ні перед престолом. Часто чуємо бородату фразу ”як зіницю ока берегти братерство і дружбу народів СРСР”. Наше питання — яку дружбу, яке братер ство? Ми за справжню дружбу, але, дозвольте, пе редумовою цього є рівність, а щоб бути рівним — треба перш за все бути самостійним, треба бути со бою. Якою може бути пошана до сусіднього народу, коли в ім’я цього сусіда розмножили стільки теорій про необхідність знання його мови, про ’’злиття” з ним, про "вищість” його культури і тому подібне, що годі розібратися в тому всьому. А сьогодні Ви і Ваші друзі підказуєте нам обіймати науково необгрунто вану теорію про ’’двомовність”. Чи не важливіше спершу подбати про те, щоб наш народ відродився в національному лляні, став на ноги, пізнав себе і своє минуле і почав думати про майбутнє? Дехто з Ваших співробітників в СПУ вважав заклик Миколи Хвильового ’’Геть від Москви!" майже як зрадницьке гасло. Даруйте, але що тут поганого? Що конкретно дала нам ця штучна злука з Москвою? Чим ми, як народ, скористали з цього? 334 роки ми знаходимося в цій спілці з росіянами і, мабуть, не потрібно Вам і Вашим друзям пригадувати літанію указів, заборон, а найважливіше — жертв цієї злуки. Впродовж тих років ми не лукавили супроти ро сіян, ми спокійно, сервільно дивилися як рештки на ших прав відбирали царі і комісари, а коли ми набра лися відваги бунтувати, то нас обвинуватили в най гірших злочинах. Демагоги будуть кричати, що під час Великої Вітчизняної війни росіяни допомогли нас визволити від фашизму. Правда, допомогли, але ми також їм помагали. І не тільки росіяни помагали. Помагали і американці, і поляки, і англійці, і всі аль- янти — навіщо робити з цього міт. А якби завтра прийшов новий Гітлер, ми також помогли б росіянам визволитися з його неволі, а вони — нам. В нормаль ному світі така допомога надається на підставі рів- ности партнерів, союзників. Як Ви думаєте, чи сьо годні французи терпіли б подібну теорію, що мов ляв, ми, американці, Вас визволяли, а тепер Ви ’’при єднані” до нас навіки? Якщо ми вже дійшли до цієї теми, то не завадило б, щоб Ви, Борисе Іллічу, і Ваші земляки з чистих міркувань порадили росіянам боротися за те, щоб російська мова стала державною мовою РРФСР, щоб російські патріоти вимагали відокремлення Росії від СРСР. Цікаво, як на це зареаґували б навіть найліберальніші росіяни? Живучи за кордоном, ми пильно слідкуємо за тим, що Ви і Ваші друзі робите на добро нашого на роду і, як раніше було сказано, віддаємо Вам шану за це. Але подивімся хоч раз на парадокси минулого року. Вам надано ролю творити фокуси. Тобто роз будити національну свідомість народу, але не до пустити до того, щоб цей процес завершився. Тим самим Ви приречені на невдачу. І Ви, і ми прекрасно знаємо, що КПУ не підтримає національного відро дження в Україні. Навіть без Щербицького КПУ буде проти, бо прийде новий Щербицький на місце старо го і буде на тій самій дудці грати. Чому сьогодні батьки не хочуть посилати дітей до українських шкіл? Чи батьки винуваті? Ради Бога, час над тим подумати. Партія створила об’єктивну ситуацію в країні, де російська мова стала фактично (хоч і нелеґально) державною мовою, мовою побу ту, культури, літератури, зв’язку, і тепер Вам прихо- диться пожинати цей врожай. Хто привів до такого стану? Самі українці? Довгі роки безперестанної бо ротьби проти українського сепаратизму, націоналіз му, бюрократичної українофобії дали бажані резуль тати, — а Ви хочете повернути стан до поперед нього. Гаразд, але тоді зрозумійте, що це треба ро бити не шляхом фокусів, але драстичними мето дами. Якщо смертельно хворий лежить у лікарні, його не лікують аспіриною, а Ви, на жаль, пропонує те народові етнографічну аспірину. Ми проти ворожнечі, ненависти до ближнього, ми за мир, за дружбу з братніми народами, і все що завгодно, але попри все це — ми за буття нашого на роду, і ми віримо, що можна осягнути це тільки од ним шляхом — домагатися виходу Української РСР із складу СРСР. Пора Вам поставити крапку над і й перестати годувати народ фальшивими надіями. Не буде це легко осягнути, ніхто не має ілюзій щодо цього, але раз Ви сказали А, треба сказати Б. Ви це прекрасно розумієте, Ваші шановні друзі з СПУ це розуміють, народ це розуміє, і вони, в партії, розу міють. Ніхто нікого нічим не дурить. Дехто скаже: "Завчасно про це навіть і думати”, інший скаже: ’’Провокація”, але такі голоси — пісня минулого. А якщо Ви не скажете, тоді, шановний Борисе Іллічу, хто буде читати Ваші твори? Буде так, як в тому ін терв’ю з Василем Биковим. Коли його запитали про Докінчення на ст. 19 "НАШЕ Ж ИТТЯ”, ЛЮ ТИЙ 1989 9
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
