Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
змальований подібний один день, день замкнений між ранком і вечором, вірніше, між межами життя і смерти. І тут і там, мистецтво у творчому вияві слова і малюнку зуміло схопити усю ґаму людських по чувань: терпіння, жаху, слабкости і геройства, згу щену у межах одного короткого дня, і зберегти їх від деструктивного процесу проминання. — ”Я саме працюю тепер над цим альбомом, вперше виданим малим форматом Ліґою Політичних В’язнів у Мюнхені 1946-47 року, а тоді ще пару моїх чорнобілих ілюстрацій появиться у Літописі Світової Ліґи Політичних В’язнів у Канаді..”, — дивлюся на її ясний, такий, як колись усміх і погідні під дугою ’’ластів’їних” брів очі, і ніяк не можу примінити ці повні реалістичного жаху образи з її тендітною, дрібною постаттю. Доля ж бо її з дитинства ніяк не плянувала по дібного страхіття. Виростала Оленка у священичій сім’ї о. Михайла і Марії з Лазоришаків Вітик у Михай- левичах, рудківського повіту, де її мати, сама мис- тець акварелі, та тета Дора Яремкевич-Бакович мали великий вплив на зацікавлення рисунком ще тоді ма лої, але талановитої дитини. Гімназійні роки, прове дені в перемиському Інституті для Дівчат, ще більше впевнили Оленку у правильному виборі її мистецької дороги. Проф. Татух, а зокрема відома мисткиня-ма- ляр Олена Кульчицька, яка вчила тоді рисунку, дали їй основні підстави та заохоту до дальшої напо легливої праці. Правда, сталося це дивно-парадок сальним способом... — ’’Але, як це ’’признання” виглядало у проф. Кульчицької!”, Оленчині очі аж блистять на згадку про цю давню подію... — ”Як знаєш, ілюстрація була моєю улюбленою формою рисунку, і коли проф. Кульчицька дала тему — зілюструвати ’’Червону Шапочку”, я з раді стю і запалом взялася до праці та скоро віддала го тові рисунки. Яке ж було прикре моє здивування, коли оцінка моєї праці виявилася на — ’’достаточно”, ще й з гострою доганою, щоб рисунки молодшої учениці не виконував за неї хтось другий, цебто, старша талановита товаришка з вищих кляс! Щойно інтервенція моїх обурених 3-клясних товаришок пе реконала проф. Кульчицьку про автентичність моєї праці, а мені... це "достаточно” дало справжній по штовх і впевнення у вибраній мною цілі”. По короткому побуті у Школі Прикладного Ми стецтва у Львові, Оленка Вітик була прийнята до Академії Мистецтва в Берліні, де студіювала рису нок у клясі проф. Ріхтера. І там саме захопила її не- очікувана жорстокість долі, яка, на щастя, не тільки не зламала молодої, повної надії і плянів дівчини, але дала опісля зрілий мистецький вислід в унікаль ному зображенні та утриваленні пережитого концен траційного страхіття. Оленку арештувало славно звісне Гестапо таки під час викладів у 1942 р. і по З місяцях ’’одиночного” ув’язнення перевезло до Ра- венсбрюку, найбільшого жіночого концентраційного табору в Німеччині. В тюрмі, ще у цілковитій ізоляції, "НАШЕ Ж ИТТЯ”, ЛЮ ТИЙ 1989 Олена Вітик-Войтович. Портрет доні. Гіпс. 1964 р. Olena Vityk-Vojtovych. Portrait of daughter. Clay, 1964. мистецтво прийшло їй на підмогу. Сама про це роз казує: — ’’Щоб хоч трохи скоротити та облегшити ці довгі дні у самоті, я почала ліпити із приділених па йок хліба мініятюрні медальйони, хрестики, рамки, коники. Застукана несподівано німкою-наглядачем Олена Вітик-Войтович. Ваза. Цементова скульптура. 1988 р. Olena Vityk-Voytovych. Vase. Cement sculpture. 1988. 11
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
