Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ПОСМЕРТНІ ЗГАДКИ ФАЛИНА ЛЮБІНЕЦЬКА-КУЛЬЧИЦЬКА Фалина Любінецька-Кульчицька, довголітня Союзника, член 56 Відділу та пресова референтка Округи Ді- тройту в роках 1985-87, відійшла у за світи дня 10 жовтня 1988 р. на 85-му році життя. Похоронено її 22 жовтня з церкви Непорочного Зачаття на цвин тарі Мт. Оливет. Покійна Фалина походила зі свя- щеничоі родини на Рогатичщині. За кінчила гімназію сестер Василіянок у Львові, опісля була студенткою Укра їнського Тайного Університету, а від 1925 р. студіювала на польському уні верситеті у Львові гуманістичні науки та закінчила їх ступенем магістра. Перша її учительська посада була в гімназії Рідної Ш коли в Тернополі, та після двох років переїхала до Стані- славова на учительську практику в державній гімназії, завершуючи її учи тельськими іспитами. Тоді вернулася до Львова і там учила до вибуху Дру гої світової війни в гімназії сестер Ва силіянок і ліцею Ревізійного Союзу. Під час першої большевицької окупа ції була викладачем Педагогічного Інституту у Львові, а під час німецької працювала у відділі суспільної опіки Українського Центрального Комітету. Свою мандрівку з рідної Землі по чала в березні 1944 року через Кри ницю, Словаччину, Відень, з якого вдалося виїхати щойно в 1946 р. Від так учила у Берхтесґадені, в таборовій гімназії, та перейшла курс англійської мови, що уможливило їй працювати в канадськім консуляті у Мюнхені. До Америки переїхала у 1949 р. та поселилася в Дітройті. Влаштувалась на працю як рентгенологічний технік, але всі вільні від праці хвилини посвя чувала громадській діяльності. Тому що ще від гімназійних часів Фалина активізувалася в Пласті (я її собі при гадую як члена булави на таборі на Соколі біля Підлютого), тож не диво, що після приїзду до Америки включи лася, в першу чергу, в організаційну працю дітройтської Станиці. Займала пост кошової, опісля стала рефе- ренткою вишколу. Крім Пласту, якому присвячувала найбільше свого часу, Фалина займа лася теж організацією Ш коли Україно знавства, у ній учила та зорганізувала вишкіл для нових учителів, як рівнож була інспекторкою Ш кільної Ради УККА. Однак чи не найбільше пам’ятати мемо Фалину Любінецьку-Кульчицьку з її численних дописів на виховні теми, чи то в Галичині, чи в Америці. Мо лодь завжди лежала їй на серці. Вона шукала розв'язки, як запобігти скорій асиміляції, як виховувати та зберіга ти від злого впливу довкілля. Слід за значити, що в тих статтях не находи лися ні застарілі погляди, ні надто фантастичні, навпаки, Фалина розумі ла сучасність і підходила до справ ре алістично. Кожна стаття була переду мана, о п р ац ьована, написана зі справжнім журналістичним хистом та переконливо. У Союзі Українок Фалина Куль- чицька займала пост пресової рефе рентки, з якого дуже вміло вив’язува лася. За свою статтю у Конвенційній Книзі одержала велике признання. Та недуга й недомагання не дозволили їй продовжувати свою працю в нашій Окрузі. Хоч Фалина Кульчицька не підда валася недузі, проте коротко перед смертю пороздавала свій маєток "ще теплою рукою ”, як сама висловилася, на громадські установи, для яких ціле своє життя трудилася. І так наші ряди цінних людей знову прорідилися... Але українська громада довго пам’я татиме цю скромну, маленьку ростом, але велику духом лю дину — Фалину Любінецьку-Кульчицьку. Орися Лончина Упокоїлася в Бозі бл.п. Марія Міллєр, довголітня членка 5-го Відділу СУА, на 96-му році трудолюбивого життя. Покійна народилася на Україні, біля Дрогобича. До Америки приїхала 1907 року і замешкала в Мізурі, а до дітройту перенеслися з чоловіком у 1920 році. Мали дві доньки і дали їм гарне виховання. Покійна крім СУА належала до Золотого Хреста і до То вариства Просвіта. Була жертвенна на церковні і громадські цілі. Залишила в глибокому смутку доньок і внуків. Членки Відділу взяли участь у по хоронних відправах, а замість квітів на свіжу могилу покійної зложили 20.00 дол. на Пресовий Ф онд ’’Нашогоо Ж иття” . Нехай американська земля буде їй легкою, а пам’ять про покійну нехай лишиться між нами. Управа і членки 5-го Відділу СУА в Дітройті Ділимося сумною вісткою з членством СУА, що відійшла у вічність бл.п. До- ротея Морозовська, довголітня членка 5-го Відділу СУА, на 86-му році життя. Покійна народилася на Україні. До Америки приїхала в молодому віці і разом з чоловіком замешкали у Д і тройті. Залишила у глибокому смутку сина з родиною. Членки Відділу відпровадили по кійну на вічний спочинок на цвинтар Монт Олівет, а замість квітів на свіжу могилу покійної зложили 35.00 дол. на Пресовий Ф онд ’’Нашого Ж иття” . Не хай американська земля буде їй легкою. Управа і членки 5-го Відділу СУА в Дітройті ’’НАШЕ Ж ИТТЯ”, ЛЮ ТИЙ 1989 33
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
