Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
творами Хвильового п’єсу під назвою ’Мати і я’. Вчо ра повернувся я з Ляндеку, де драматична школа Гірняка давала цю п’єсу своєю черговою прем’є рою. Гірняк грав ’я’, Добровольська — матір. Гірняк назвав свою гру в цій ролі своєю лебединою піснею, а мені здавалося, що Гірняк дійсно побив свої власні дотеперішні рекорди. Таким сильним я ще не бачив його. Прем’єра наробила шуму в наших тирольських колах. Для п’єси я використав ’Мати’ і ’Я’ Хвильово го, а також частково інші твори. Гірняк гонить мене, щоб брався за другу п’єсу. Але ж... це ’гріхопадіння’, яке я зробив тимчасово для Хвильового і Гірняка. Бо творів Хвильового нема на книжковому ринку, та й не розуміють його, як я переконався, наші люди. То му й потрібна була п’єса”. В січні 1947 року Театр-Студія приїхала на Га стролі до американської зони Німеччини. Тисячі українців, що вирвалися з радянського раю, захоп лювалися грою Гірняка; де-хто вперше з радістю дізнався, що він вийшов живим з тюрми і концтабо ру. Театр-Студія діяла в Західній Німеччині до 1949 року, поки артисти не розлетілися по заокеанських країнах. Не пригадую як я познайомилася з Гірняком і Добровольською. Одне знаю — знайомство скоро стало близьким. Я захоплювалася їх виставками, в яких я відчувала блискучу багатобарвну умовність ’’Березоля”, щось я робила щоб оформити їх ’’постій не” перебування в Західній Німеччині. Хоч я ніколи не була театральним критиком, але від душі писала рецензії на вистави Театра-Студії, друковані в газе тах ’’Українські Вісті” та ’’Неділя”. 6 травня 1949 року Гірняк і Добровольська прибули пароплавом до Нью-Йорку. Я приїхала ЗО серпня того ж року і через кілька днів завітала до них. Вони жили на Вест 96-тій вулиці у невеличкій кімнаті, в ній-же була газова плитка і малий льодів- ничок (тоді по вулицях Нью-Йорку ще розвозили лід)._ Йосип Йосипович зразу спитав — чи є в мене гроші і тут-же позичив мені 15 дол., на які я жила, поки тижнів через три не почала заробляти. Обоє актори були повні плянів — якнайскорше відновити діяльність Театра-Студії і створити в Америці модерний український театр. Йосип Йосипович мав нічну працю в готелі Валдорф-Асторія, спеціялізу- вався в чищенні порогів. Не нарікав, говорив, що за свою "пейду” може "скільки вгодно сметани купи ти”. Олімпія Остапівна для заробітку не працювала, очевидно вечорами інтенсивно підготовляла виста ви з молодими студійцями, які вдень у поті лиця за робляли хліб собі. Йосиф Гірняк на вечорі в пошану Катерини Рубчаковоі в домівці СУА. Фото В. Грицин Joseph Hirniak at an event honoring Kateryna Rubchak. Photo V. Hrycyn. ’’НАШЕ Ж ИТТЯ”, ЛЮ ТИЙ 1989 Олімпія Добровольська і Йосиф Гірняк, 1960 р. Olympia Dobrovolska and Joseph Hirniak, 1960. Photo V. Hrycyn. Фото В. Грицин. 9 жовтня 1949 року була в Нью-Йорку прем’єра п’єси ’’Мати і я”. Пригадую, що вразив свист з авди- торії. Тоді ми ще не знали, що так американська пуб ліка подекуди висловлює своє захоплення артиста ми. Всього в сезоні 1949-50 року було поставлено шість п’єс. Але життя показало, що існування постійного ук раїнського театру в Америці неможливе. Успіх успіхом, а грошей на платню артистам нема. Гірняк з гіркотою говорив, що не може змушувати студійців, після цілоденної заробіткової праці, до пізньої ночі працювати на пробах. 18 червня 1950 року Гірняк організував това риську зустріч студійців, письменників і мистців. У запрошеннях писав: ’’Ціль зустрічі — обговорення минулого і пляни на будуче”. У мене зберіглися но татки про емоційні виступи на цій зустрічі. Гірняк у вступному слові сказав: ”Ми пережили багато розча рувань... треба перебудовуватися, до глядачів не пристосовуватися”. Мистці й письменники гово рили, що Театр-Студія є носієм української культур ної революції, один з промовців сказав, що треба бу ти подвижниками вікового українського культурного процесу, праця в Театрі-Студії є подвижництвом. 5
Page load link
Go to Top