Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
"Пошились в дурні" — перерібка І. Керницького. Зліва Кук са — Йосиф Гірняк, Дранко — М. Ґерус. 1950-ті роки. Фо то Володимир Грицин. "Poshylys’ v durni" Fr. і. Kuksa - Joseph Hirniak, Dranko - M. Gerus. 1950's. Photo V. Hrycyn. Дисонансом був виступ одного з промовців, який, нагадавши, що він 25 років живе в Америці і знає смаки американських українців, поінформував, що вони ходять лише на такі вистави як ”Ой, не ходи Грицю” та ’’Наталка Полтавка”. Реакція Гірняка: ”Ми хочемо замкнутися у своїй шкаралупі і ставити цінні речі”. Влітку 1950 року Студія працювала над ’’Лісо вою піснею”, а злі сили проти неї почали кампанію. Я з жахом читала статті Бориса Береста (Ковальова) в газеті "Національна Трибуна” з гострою критикою Гірняка і Добровольської від початків праці Студії в Австрії і включно з Нью-Йорком. Потім "краєм ву ха" я чула, що студійці на вулиці побили Ковальова. ЗО грудня 1950 року була прем’єра "Лісової піс ні” — лебединої пісні Студії. Я була зачарована Мав- кою-Позняківною, вигадливістю В. Лисняка, що оформив виставу. В українських газетах були при хильні рецензії, але в прокомуністичному ’’Громад ському Голосі” було написано: "Рівень постановки вагався між аматорською халтурщиною і рутиною баналу”. Борис Берест вилаяв виставу в "Націо нальній Трибуні”. У книжці ’’Театр-Студія Йосипа Гірняка і Олімпії Добровольської” (упорядник Богдан Бойчук) описа ні події 1951 року, які кінчилися тим, що 24 жовтня Гірняк опублікував у "Свободі” заяву про припинен ня існування Театру-Студії. У 1952-57 роках бували вистави "спадкоємців” Театру-Студії — спершу Театральної групи, потім Українського Театру Америки. Мені запам’яталися "Бояриня” Лесі Українки, чудовий Мольєрів ’’Тар тюф” з участю Гірняка. Боліла душа від слабеньких п’єс сучасних письменників. В 1956 році з’явилося чудо — Театр Слова. Існу вав недовго. Микола Фоменко написав (’’Нові дні”, ч. З, 1960): ’’Гірняк читає. Просто читає. Але як! Слухав би я слухав цього видатного майстра вислову, з уст якого вилітають слова, мов чарівні золоті птиці, які радісно сідають у людські душі”. • Гірняк був громадською людиною, його тягло до людей, до громадських установ. На початку 1950- тих років він був активним у новозаснованому в Нью-Йорку Українському Літературно-Мистецькому Клюбі. Гірняк і Добровольська чарували мистецьким читанням на вечорах Клюбу, бували дискусії про ви стави Театру-Студії. У 1960-их роках, коли розцвіла діяльність Української Вільної Академії Наук у новозакупле- ному будинкові, Гірняк брав участь у вечорах і кон ференціях Академії. У червні 1962 року, на відкритті виставки архітектурних праць Євгена Блакитного, Гірняк говорив про його оформлення вистави ’’Оргія” Лесі Українки для Театру-Студії в Західній Німеччині, зокрема сказав: ’’Він приніс аромат 20-их років, аромат ’Березоля’, який відчув, коли ще був хлопчиком”. Гірняк виступав на конференціях, при "Пошились в дурні" — перерібка І. Кер ницького. Збірна сцена. Нью-Йорк 1950-ті роки. Фото В. Грицин. "Poshylys' v Durni". Performing compa ny. New York, 1950’s. Photo V. Hrycyn. 6 ’’НАШЕ ЖИТТЯ", ЛЮ ТИЙ 1989 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
