Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
творами Хвильового п’єсу під назвою ’Мати і я’. Вчо ра повернувся я з Ляндеку, де драматична школа Гірняка давала цю п’єсу своєю черговою прем’є рою. Гірняк грав ’я’, Добровольська — матір. Гірняк назвав свою гру в цій ролі своєю лебединою піснею, а мені здавалося, що Гірняк дійсно побив свої власні дотеперішні рекорди. Таким сильним я ще не бачив його. Прем’єра наробила шуму в наших тирольських колах. Для п’єси я використав ’Мати’ і ’Я’ Хвильово го, а також частково інші твори. Гірняк гонить мене, щоб брався за другу п’єсу. Але ж... це ’гріхопадіння’, яке я зробив тимчасово для Хвильового і Гірняка. Бо творів Хвильового нема на книжковому ринку, та й не розуміють його, як я переконався, наші люди. То му й потрібна була п’єса”. В січні 1947 року Театр-Студія приїхала на Га стролі до американської зони Німеччини. Тисячі українців, що вирвалися з радянського раю, захоп лювалися грою Гірняка; де-хто вперше з радістю дізнався, що він вийшов живим з тюрми і концтабо ру. Театр-Студія діяла в Західній Німеччині до 1949 року, поки артисти не розлетілися по заокеанських країнах. Не пригадую як я познайомилася з Гірняком і Добровольською. Одне знаю — знайомство скоро стало близьким. Я захоплювалася їх виставками, в яких я відчувала блискучу багатобарвну умовність ’’Березоля”, щось я робила щоб оформити їх ’’постій не” перебування в Західній Німеччині. Хоч я ніколи не була театральним критиком, але від душі писала рецензії на вистави Театра-Студії, друковані в газе тах ’’Українські Вісті” та ’’Неділя”. 6 травня 1949 року Гірняк і Добровольська прибули пароплавом до Нью-Йорку. Я приїхала ЗО серпня того ж року і через кілька днів завітала до них. Вони жили на Вест 96-тій вулиці у невеличкій кімнаті, в ній-же була газова плитка і малий льодів- ничок (тоді по вулицях Нью-Йорку ще розвозили лід)._ Йосип Йосипович зразу спитав — чи є в мене гроші і тут-же позичив мені 15 дол., на які я жила, поки тижнів через три не почала заробляти. Обоє актори були повні плянів — якнайскорше відновити діяльність Театра-Студії і створити в Америці модерний український театр. Йосип Йосипович мав нічну працю в готелі Валдорф-Асторія, спеціялізу- вався в чищенні порогів. Не нарікав, говорив, що за свою "пейду” може "скільки вгодно сметани купи ти”. Олімпія Остапівна для заробітку не працювала, очевидно вечорами інтенсивно підготовляла виста ви з молодими студійцями, які вдень у поті лиця за робляли хліб собі. Йосиф Гірняк на вечорі в пошану Катерини Рубчаковоі в домівці СУА. Фото В. Грицин Joseph Hirniak at an event honoring Kateryna Rubchak. Photo V. Hrycyn. ’’НАШЕ Ж ИТТЯ”, ЛЮ ТИЙ 1989 Олімпія Добровольська і Йосиф Гірняк, 1960 р. Olympia Dobrovolska and Joseph Hirniak, 1960. Photo V. Hrycyn. Фото В. Грицин. 9 жовтня 1949 року була в Нью-Йорку прем’єра п’єси ’’Мати і я”. Пригадую, що вразив свист з авди- торії. Тоді ми ще не знали, що так американська пуб ліка подекуди висловлює своє захоплення артиста ми. Всього в сезоні 1949-50 року було поставлено шість п’єс. Але життя показало, що існування постійного ук раїнського театру в Америці неможливе. Успіх успіхом, а грошей на платню артистам нема. Гірняк з гіркотою говорив, що не може змушувати студійців, після цілоденної заробіткової праці, до пізньої ночі працювати на пробах. 18 червня 1950 року Гірняк організував това риську зустріч студійців, письменників і мистців. У запрошеннях писав: ’’Ціль зустрічі — обговорення минулого і пляни на будуче”. У мене зберіглися но татки про емоційні виступи на цій зустрічі. Гірняк у вступному слові сказав: ”Ми пережили багато розча рувань... треба перебудовуватися, до глядачів не пристосовуватися”. Мистці й письменники гово рили, що Театр-Студія є носієм української культур ної революції, один з промовців сказав, що треба бу ти подвижниками вікового українського культурного процесу, праця в Театрі-Студії є подвижництвом. 5
Page load link
Go to Top