Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Одного разу взявся заяць про те думати, що ніхто його не боїться, що ніхто від нього не втіка, а сам від усіх утікає: і від ведмедя, і від вовка, і від лисиці, і від орла, і від чоловіка — від усіх. Та зажурився тяжко та й каже: ”От піду та утоплюся”. Та й побіг. — Біжить, біжить, не озираючись. Прибіга над воду, тільки хотів топитися, а жаба на березі сиділа та хлюп у річку!... Зрадів тоді заяць: ”Ні не буду топитися: є й таке, що й мене лякається!” Народна байка. О Л Я Г А Є Ц Ь К А ГОТОВИЙ допомогти З неба впав сріблистий сніг І не видно вже доріг. Тато авто розгріває І з ґаражу виїжджає. Ані взад — ані вперід Під снігом іскриться лід. Тато справу в місті має, Що робити — він не знає! З саночками з-поза хати Вибіг Данко і до тата: — Я тебе по тім сніжку Саночками підвезу! Рис. Ельмира Ґеруляк НАШЕ Ж ИТТЯ”, ЛЮ ТИЙ 1989 35
Page load link
Go to Top