Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Одного разу взявся заяць про те думати, що ніхто його не боїться, що ніхто від нього не втіка, а сам від усіх утікає: і від ведмедя, і від вовка, і від лисиці, і від орла, і від чоловіка — від усіх. Та зажурився тяжко та й каже: ”От піду та утоплюся”. Та й побіг. — Біжить, біжить, не озираючись. Прибіга над воду, тільки хотів топитися, а жаба на березі сиділа та хлюп у річку!... Зрадів тоді заяць: ”Ні не буду топитися: є й таке, що й мене лякається!” Народна байка. О Л Я Г А Є Ц Ь К А ГОТОВИЙ допомогти З неба впав сріблистий сніг І не видно вже доріг. Тато авто розгріває І з ґаражу виїжджає. Ані взад — ані вперід Під снігом іскриться лід. Тато справу в місті має, Що робити — він не знає! З саночками з-поза хати Вибіг Данко і до тата: — Я тебе по тім сніжку Саночками підвезу! Рис. Ельмира Ґеруляк НАШЕ Ж ИТТЯ”, ЛЮ ТИЙ 1989 35
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
