Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Олена Вітик-Войтович. Три коні. Акрилік і кольоровий пі сок Olena Vityk-Vojtovych. Three horses. Acrylic and colored sand я, якимсь дивом, не лиш здобула її мовчанку і при хильність, але і... додаткові пайки хліба, які в цих ча сах ішли на вагу життя чи смерти, згинути — або перетривати.” Оленка перетривала не зважаючи на пережите страхіття, продовжує студії по війні у Мюнхені, де кінчає їх в 1947 році, на відділі графіки і ілюстрації дитячої книжки у професора Преторіюса. — ”А дальше...” питаю — — ’’Дальше...” продовжує мисткиня, ”що ж, так, як і ми усі, переїхали ми з чоловіком (одружилася у Мюнхені з д-ром Степаном Войтовичом) до цієї обі- тованої землі і поселилися в Плено, недалеко від Чікаґо. Але... про олівець чи пензель я не могла й ду мати, впродовж повних 15 років! Хоч як манило ме не, я прямо боялася...” — щиро говорить про причи ни цієї мистецької мовчанки, — ”що взявши в руки пензель, я занедбаю родину і виховання дітей, а це було тоді найважніше та найбільш істотне в мойому житті”. Щойно коли діти підросли до шкільного віку Оленка Вітик-Войтович вертається до свойого улюбленого заняття, відсутність якого, як каже все відчувала як ’’брак чогось, конечно потрібного до щастя, як постійне бажання творити”. Додатково студіює в каледжі в Аврорі малюнок олійною фар бою, акриліком, акварелею, цікавиться керамікою, але коротко, ’’...мене манили речі великого формату майже неможливі до випалювання, головно: вази, диски, тарілки, скульптури, і я знайшла розв’язку у — цементі!”. Ось у просторому вестибюлі хати біля сходів струнким вигнутим зарисом відбиває від ясного Олена Вітик-Войтович. Цементова скульптура (в городі пп. Головатих) Olena Vityk-Vojtovych. Symbolic cement sculpture (2mtr. 30 cmtrs.). In the garden of Holovaty family. стінного тла майже 4-стопова ваза із півматовим по лиском цеглястого цинобру і якби відлунням цієї самої теми чи проекту, на протилежній стіні три тарілки-диски цього ж кольору у ступеньованих пропорціях... Побіч зеленої смереки розлогого горо ду знову чорна велика ваза із піскового кольору ну тром та гармонійно повтореним мотивом вирізів, внизу менша попелястобіла, схожа на амфору, а в ’’процесі творення” майже висоти людини, сохне на сонці цементова ваза, зміцнена невидною для ока дротяною сіткою вкладеною у її стіни. — ”Це дарунок для приятелів, любителів ми стецтва...”, Оленка помазує розводненим цементом нерівні заглиблення, обережно перекочує велику вазу уліво, вправо і рішуче твердить: — ”Ще багато праці... мусить бути така, яку її ба чу, близька до перфекції... і вирізи ще не такі, і ”тек- шчер” (як це слово перекласти на українську мову — дивуємося?) інший... а тоді помалюю акриліком...”, збиває широким, тупим долотом зайвий цемент і ви рівнює бажану лінію. Домінуючі кольори у її вазах, тарілках і дисках це — бронз, цегляста цинобра, або згущена насичена синьозелень, аж до темного ко льору Гранату чи т.зв. ”роял блю”. Деякі диски із ступеньованням відтінів одного кольору творять вражіння гармонійного хвилястого переливу. Цементові скульптури Оленки Вітик-Войтович майже всі з нахилом до символічного абстракту: — ’’...Мені здається” — говорить мисткиня, з на- думою, мов з ретроспективного погляду в минуле, 12 ’’НАШЕ Ж ИТТЯ”, ЛЮ ТИЙ 1989 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top