Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
про свої перші кроки, я мусів би вивчати китайську мову, бо кожний основний свідок є неоцінений. Очевидно, разом з мовою я мусів би студіювати китайські звичаї, та систему її оцінки, щоб дістати задовільну інформацію. Коли ми тепер перейдемо до питання про почат ки Руси, то стане нам ясно, що дарма було б шукати точної інформації у руських джерелах. — ’’Повість временних літ” постала б. 1115 року, коли вже витворилася на Русі верства людей здіб них мати історичну свідомість (тільки у 1051—1061, було покладено основи під перший інтелектуальний центр у Києві — Печерську Лавру). Але староруський книжник був ще більш безрад- ний у 1115 році, коли мусів писати про дев’яте століт тя (початки київської держави), ніж модерний історик. Ми тепер маємо під контролею, що і де було на писане в 9-ім столітті; очевидно не все збереглося, але те, що осталося, може бути доступним. Треба тільки відважитися здобути доступ до всіх свідків, вивчити мови і системи мислення отих свідків. В основному було п’ять категорій свідків по стання нового організму у Східній Европі. Вели перед в географії та економії тогочасного світу араби. Багдад до кінця 9-го ст. грав ролю сьогоднішнього Нью-Йорку. Туди спливала уся по трібна інформація. Отже вивчення арабських дже рел і їх семантика — це справа першої ваги. Історичну пам’ять мав Східній Рим, Візантія, яка при кінці 9-го ст. переймає ролю Багдаду. Констан- тинопіль стає Царгородом, до якого тепер всі шляхи вестимуть. Відновлений у 800 р. Західній Рим — римська держава Карла Великого та Каролінґи вели теж історичну роботу. Правда, їх обрії тільки рідко дохо дили в 9-ім ст. до Руси, але все таки там є теж важли ві дані. Дев’яте століття — це епоха вікінгів. Вони проходили усі тодішні комунікаційні шляхи (ріки) у різних ролях, як купці, охоронна сторожа, грабіж ники, завойовники. У відміну від арабів та обох Римів — вони ще вживали письма для секулярних справ. Вони теж ще не дійшли до стадії лінеарного мислення, а перебу вали у мітичному циклічному світосприйманні. Свої переживання вони передавали творчо одне поколін ня фахових розповідачів другому. Усе це почало записуватися тільки як у нас у 12/13 ст. Завдання до слідника дешифрувати системи мітичних кодів і трансформувати інформацію на мову лінійного мислення. Нарешті останнє джерело — історична пам’ять степових імперій. Тільки недавно був відкритий ори гінальний документ (досі єдиний), виставлений у Києві хозарською канцелярією десь біля 920-го р. Документ писаний староєврейською мовою з при пискою зробленою хозарською мовою тюркським рунічним письмом. Спеціяльне дослідження, яке зробив я та чікаґський євреїст проф. Ґольб, появи лося в світ у виданнях університету Корнель 3 місяці тому. Оті різні типи джерел, та фахова оцінка їх інформації на базі вивчення семантики — займають чотири томи моєї праці. Два останні присвячені синтезі. Щоб зрозуміти можливість появи Київської дер жави — треба було вивчити усі державні структури Евразії 8-10 століть. Тільки на такому тлі можна зрозуміти, які чинники спричинили постання нової держави, так як тільки на тлі метеорологічної карти усієї північно-західньої півкулі можна дістати уявлення про погоду Нової Англії чи Нью-Йорку. Дослідник початку народу чи держави має ще одну трудність — зокрема коли це йдеться про його нарід чи державу. Чомусь хочеться, щоб даний нарід чи держава на самому початку свого існування, були не тільки Aurea Aetas дуже сильні, багаті, культурні, а навіть ще могутніші, ніж сьогодні. Зокрема наро ди, що не мають в даний час своєї держави, стара ються її проектувати у давні часи і в такий спосіб за спокоїти комплекси меншевартости. Очевидно з наукового погляду це нісенітниця, так як було б ні сенітницею сподіватися, що я, коли народився, був більше зрілий ніж тепер. Слов’янські народи, що відносно пізно дозріли до стадії історичної пам’яті, розвинули спеціяльну пасію до археології, бо ця німа наука, дозволяє без спротиву інтерпретувати нахідки як хто хоче. Ані горшки, ані кістяки не говорять, не кажуть якої вони народности, яку мали ідеологію тощо. Але справа в тому, що історія і археологія (крім історичної археології) це дисципліни, що належать до цілком інших систем наук і не тільки, що одна одну не доповнюють, але існують побіч себе. Історія не виникає з археології. Історія, що являє собою най вищий розвиток самосвідомости людини, може бути перенесена на територію без історії тільки людьми, що її вже мали. Для ілюстрації подам приклад Бостону. Археологія Бостону скінчилася у 1620 р. цебто в році, коли почалася історія Бостону, принесена т. зв. пілігримами з Англії на новий континент. Герої археології, т. зв. американські індіяни, не перейшли зразу у 1620 р. до історії. Вони ще не були у стадії розвитку, щоб розуміти, що таке історія. Отже 1620 р. це не трансформація археології в історію, а початок паралельного існування побіч себе археології (амер. Індіян) і історії (пілігрими, пізніші творці американ ської держави.) Перед лінеарним, аналітичним мисленням було, як я вже згадав, мітичне мислення. Але воно ще не цілком зникло. Зокрема, коли йдеться про початки. Навіть культурна людина хоче міту, хоче чогось надзвичайного, чуда, коли йдеться про такі надзви чайні справи, як народження національного чи релі гійного героя, або держави чи народу. Д окінчення на ст. 15
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
