Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ДЕЩО ІЗ ЖИТТЯ АННИ ДЖАРВИС. В травні вшановуємо’’День Матері”, з того приводу слід пригадати постать жінки, що дала почин до цього свята, яке прийняли різні культурні народи. Не було звичайним життя Анни Джарвис, ініціяторки ’’Дня Матері”. Як небуденна людина вона була належно оцінена й дістала признання за життя. Народилась Анна Джарвис 1864 р. в Ґрефтоні, Вірджі- нія, де і закінчила учительський курс в колегії Мері Болдвін. Існують спогади її приятелів, які описують її життя. З них і довідуємось про трагічну історію її першого кохання, що закінчилося нещасливо. У хвилинах розпуки вона втратила надію в доброту і чесноту людей. Тому золотокоса красуня прожила весь вік самітньою. Коли любовні мрії молодости уступили поважному розумові, вона кинулась до вчительської праці. Учителю вала в Ґрефтоні, де народилася. Її матеріяльні умовини були такі, що вона не мусіла шукати заробітку. Але почуття обов’язку кликало її до діла. Кілька років пізніше, переїхала вона з матір’ю і сестрою Єліонорою до Філядельфії на постійне перебування. До речі кажучи, її сестричка була сліпа і це ще більше скріплю вало її почуття обов’язку супроти родини. Тут вона стала працювати в обезпеченевій компанії (асекураційній) як урядничка. Так проминали її роки і Анна Джарвис досягнула 40 років віку. У 1905 p., в другу неділю в місяці травні несподівано померла її мати. Це був другий болючий удар в її житті. На 41-ім році життя Анна Джарвис стала власницею дому і опі кункою своєї сестри, як також і всього майна. І саме в часі жалоби в неї виринула думка призначити один день у році на пошану матерям. З цією ідеєю звернулась Анна Джарвис до посадника міста Філядельфії Рейнборна, почала писати зворушливі листи до конгресменів, священиків, жіночих організацій, коротко кажучи — до всіх, кого могла заціка вити її ідея. Реакція на її ініціятиву була така жива, що Анна Джарвис залишила свою працю і весь свій час присвятила цій справі. Її запрошували різні організації виголошувати промови на цю тему. Вона захоплюючися чимраз більше задуманим ділом, написала брошуру про ’’День Матері” і роздавала її безплатно. Пов'язані з тим всім витрати майже цілком знищили її матеріяльно, але її це зовсім не турбувало. Все це діялось тоді коли суфражистки боролися за рівні з чоловіками права. Відносини були напружені. Однак ідея такого благо родного свята, як ’’День Матері”, леґістратура не поборю вала. Штат Західня Вірджінія, де Анна Джарвис народи лася, був перший, що прийняв офіційно це свято. Другим був штат Пенсільванія, а потім інші пішли їх слідами. Анна Джарвис раділа, що її пляни здійснюються, все ж не переставала писати і промовляти. 1914 року її перекон лива мова заставила конгресмена Дж. Гефліна і сенатора М. Щеперда спільно внести резолюцію проголошення "Дня Матері”. Резолюцію прийнято в обидвох палатах Конґресу. Правдива година радости вибила для Анни Джарвис, коли президент Вудров Вільсон підписав проклямацію, в якій закликав усіх, щоб у другу неділю місяця травня святкувати "День Матері”. Хоча всі заходи Анни Джарвис в цій кампанії, які стали ціллю її життя, закінчилися таким блискучим успіхом, вона не знайшла заспокоєння ані вдоволення. її благородна дужа душа шивдко відчула, що свято зводиться до формальности. Її обурювало те, що найбільш уваги Сл. п. Оленка Савицька Olenka Sawycka. НЕ ЗАБУТИ НАМ ОЛЕНКИ Це вже рік минув, як ми, 1-го травня 1982 p., прощали й відпроваджували на вічний спочинок Оленку Вірщук-Леськів-Савицьку. Кожна смерть страшна, відхід у Вічність кожної людини залишає по собі пустку. Інколи її важко заповнити, хоч життя пливе далі й загладжує, хоча б поверховно сліди по втраті. Рідко коли молода людина, як Оленка залишає такий глибокий слід у пам’яті і серцях не тільки власної родини, але й у ширших кругах друзів, а теж тих, що з нею зустрілися і працювали. В останніх місяцях свого життя була Оленка Савицька душею групи жінок, які приготовляли конференцію ’’Українська Жінка у Двох Світах”. Вона надала напрям і мала вплив на зміст тієї конфе ренції, хоч відійшла надовго перед її початком. Можливо, що деякі з членок комітету, якраз з думкою про Оленку працювали і старалися діяти так, якби вона цього бажала й очікувала. Що ж давало Оленці того чару ’’карізми”? Це любов до людей, не тільки до найближчих членів родини, але взагалі до ’’людини”. А з цієї любови випливала і тісно з нею була зв’язана любов до всього рідного, до свого народу. Тому то і ми з любов’ю згадуємо Оленку. У. Л. звертали на купування подарунків матерям, замість того, щоб виявляти щирими і живими почуваннями любов до матері і день цей зробити символом найбільшої пошани, а не днем користей матеріяльних. Це й стало причиною, що ініціяторка такого ідеального свята замкнулась у чотирьох стінах свого дому і сторонила від людей. Анна Джарвис померла 1948 р. на 84-ім році життя. Огірчена самітно прожила вона останні роки свого життя. Але її діло, почування й розум живуть далі. Хоч і "День Матері” не став таким, яким вона його ви ідеалізувала, однак приніс він людству взагалі багато радости, скріплює нашу любов до матері, а разом з нею високоцінну науку матері. А це найкраще, що може це свято нам дати. Катерина Яремчук, 38-ий Відділ СУА, Денвер, Колорадо.
Page load link
Go to Top