Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Проф. ОМЕЛЯН ПРІЦАК ЧОМУ Я ВИБРАВ ТЕМУ: ПОХОДЖЕННЯ РУСИ? (Слово під час офіційного вручення нагороди з Фонду ім. Лесі і Петра Ковалевих 5-го березня 1983 р.) Мене просили розказати, чому саме я вибрав собі за тему походження Руси. Правду кажучи, це питання дуже пов’язане з моїм особистим життям. Я народився у квітні 1919 р. у центрі галицької шляхти (родина Мами) в Луці біля Самбора, як вільний громадянин західньо-україн- ської Народньої Республіки. (Я тим дуже горджуся — але тоді я ще того не знав). Мій батько загинув у Визвольних змаганнях у вересні 1919 р.) мені тоді ще не скінчилося півроку, і моя мати рік пізніше вийшла вдруге заміж і переселилася з чоловіком до Терно поля, де я виростав. Мої батьки стратили усе у Виз вольній війні, зневірилися в українській справі і вирі шили, що я повинен мати краще життя. Тому мене виховували як поляка, посилали до польських шкіл і т.д. Коли мені було 10 років (тоді я був у другій клясі гімназії) почалися розрухи і відома пацифікація. Новий учитель фізики (у ті часи я мав два улюблені предмети: фізика — зацікавлення одідичив по батькові — та історія.) польський шовініст вибрав мене жертвою своїх антиукраїнських злосливостей, хоч я, тоді один тільки українець у польській гімна зії, навіть не знав що таке Україна. Мій вітчим слідкував уважно за моєю лектурою, а спеціяльно пильнував, щоб я не приносив україн- Prof.Omeljan Pritsak, speaking during the award cerem ony of the L and P. Kowaliv Foundation. ських книжок. Про Україну я знав тільки з уривків розмов моєї мами з своїми подругами; мене дуже інтригувало, що Україна ’’вибухає” (розмови моєї мами починалися словами ”як вибухла Україна” ... і П родовж ення на оборот і Д окінчений: СЛОВО ПІД ЧАС походження Руси постала в нього, коли він читав 3- ій (здається) том історії Грушевського, який щойно тоді появився. Рік був 1934. Якщо додати ще один рік, то ми побачимо, що на ці теми він почав думати рівно півстоліття тому. Хто з нас може похвалитися доживши навіть до заслуженого, але неприємного віку ’’шіст десятника”, що він вів себе цілеспрямовано в своєму науковому (та й іншому) житті принаймні 10 чи 15 років? З історичних мабуть причин багатьом нам бракує такої послідовности і цілеспрямованости. Не можу сказати, що нема таких вчених, які мали б одну мету діяльности впродовж 50 років, але є їх дуже мало. В цій хвилині мені приходить на думку тільки одне прізвище людини, яка з якогось Божого надхнення рішила про свою майбутню діяльність і створила по суті кажучи, тільки один багатотомний твір — а це Ґібон... Історик 18 ст., який в своїй трохи більше ніж 6-ти сторінковій автобіографії — ми, Омеляне, надіємося, що ти свою ще будеш писати — згадує про цей момент, коли в нього постала ідея написати про упадок римської імперії і в наслідок чого появився один з трьох чи чотирьох великих творів західньої історіографії. Правду кажучи, Омелянова послідовність є трохи ліпша ніж Ґібонова тому, що Ґібон писав одну сторінку денно (від 6-ої до 12-ої, після чого грав у карти), а Омелян відійшовши від суто українських проблем на якихось 20 чи більше років повернувся до України, знаючи, що до неї він повернеться через подорож по центральній Азії і по Степу. Україн ський Гарвардський Інститут є додатковим доказом його послідовности і його динамізму. Отже він є взірцем нам науковцям і цілому нашому суспільству, бо він зумів не забути про свою мету визначену ним майже 50 років тому. Остання моя заувага стосується одного з критеріїв для нада вання нагород ім. Ковалевих, в листуванні яких за значено, що твір повинен мати позитивне держав ницьке наставлення. На перший погляд в ’’Походження Руси” дер жавницького наставлення небагато. Але коли ми собі з’ясуємо, що держава це не тільки уряд, армія і поліція, а що це є стратифіковане і зрізничковане суспільство, яке має спеціяльну ’’клясу жерців”, які забезпечують послідовність існування цього суспіль ства і є необхідним елементом кожної держави — то зрозуміємо, що без висококваліфікованих носіїв і аналітиків традицій держави не буває. І тому, як людина, яка претендує на належність до такої ’’кляси жерців”, я хочу закінчити подякою Омелянові, який є ’’архижрець” нашої сучасности, за те, що він вивів нас на шлях до державности. Проф. Омелян Пріцак — виголошує доповідь під час оф іцій ного вручення нагород з Ф онду ім. Л. і П. Ковалевих
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
