Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
раціями Галя Новаківська підносила рівень шкіль них імпрез, кладучи підвалини для естетичного виховання нашого молодого покоління. А в суспіль ному житті своїми картинами збагатила не один гро мадський фонд. А життя не завжди плило рівним руслом. Не завжди роз’яснене було товариськими вечорами в чарівному світлі ялинки в сальоні великого дому. Були тяжкі недуги, тяжкі події, що нестерпно гні тили, придавлювали життя. Тільки силою духа свого мисткиня перемагала їх і знов підносилася до світ ла, до сонця, любови і краси. Ще й іншим несла допомогу словом заохоти, признання, доброї ради. А втім, мисткиня, струнка красуня з чорними очима, завжди в центрі кожного товариства зі своїм милим усміхом, дотепним словом, цікавою розпо віддю. А яка в неї кольоритна мова. Приятелі люблять її дещо ’’краківську” вимову, а дехто навіть наслідує мисткиню. З усміхом це приймає. У Кракові бо пройшло її дитинство, роки навчання і студій. Народилася Галя Новаківська в княжому місті Пере мишлі, в родині адвоката Олександра та Емілії з Молодецьких. Під час війни жила в Станиславові, а опісля перейшла далекі еміграційні шляхи, що заве ли її до Канади, до Торонто. А звідсіля мандри. Ра- ніші мандри перейшли в подорожі до різних далеких країн з гарячим сонцем Марокко, загадковими піра мідами Мехіко, блакитними водами Флориди, зі Докінчєння: ЗА МНОЮ СТОЇТЬ УКРАЇНА вбити пам’ять про те що становило ’’силу і славу" українського народу, а тоді ще й вбити його питому культуру, науку, мистецтво. Ось що пише Євген Сверстюк* "Якщо духовний розвиток людини м ож на судити по тому, як вона осмислює своє жит т я, то, очевидно, так само про народ м ож на судити по тому, як він пам’ятає і розуміє своє минуле. Втративши незалежність і волю, наші прадіди все ж таки берегли в манастирях літ описи” а далі. "Бо що таке писати історію в народному розумінні? Це передусім прийняти найвищу присягу вірности фактам та істині, правдиво писати про всі видатні події та всіх видатних людей — з пісні слова не викинеш! — про все, що зберегла народна пам'ять — крізь голод 1933 року, крізь чуму 1937, крізь вогонь 1941-1945 років". Отож вбити історичну пам’ять народу це вбивати його самого, його свідомість, його істоту. А що ж тоді перед нами, що живемо у вільному світі? Яка відповідальність? Передусім нашим обов’язком заховати історичну пам’ять, не тільки заховати, але й представити світові правду про Україну. Цей 1983 рік несе особливе завдання: про слідити й поставити перед світом правду про рік 1933, рік штучного голоду в Україні. Це наше завдання, наша відповідальність, бо ”за нами стоїть Україна”. у ^ Євген Сверстюк. Собор у риштованні. Розділ "Коли починається іст орія" Українське Видавництво Смолоскип ім. В. Симоненка. 1970 скелястими горами, широкими просторами захід- ньої Канади, далекої цікавої Еспанії, тощо. Звідси то й величезна різнорідність мотивів і кольориту в кар тинах мисткині. Згодом здійснила малярка й свою задушевну мрію — відвідала Україну. Глибокі переживання зустрічі з Батьківщиною затаїлись у картинах з мотивами стародавньої Печерської Лав ри в Києві, закутків вулиці старовинного Львова, у мотивах гарного Тернополя та інше, а все оповите сизим кольоритом, тонацією містики. Ці картини збе регла малярка для себе. До цієї тематики можна б ще долучити картини з історичними мотивами, як на приклад ’’Слово о полку Ігоревім”, велике полотно з монументальним щитом, і навіть картини створені під впливом пісень, як ’’Білі каштани”. У різних варіянтах веселять земляків у їхніх домах, побіч серії малюнків, що схоплюють істоту природи в усіх чоти рьох порах року. До людей пішли також ікони. Ікони Галі Новаківської— це улюблені ікони наших земля ків. От зайдеш у дім близького приятеля чи дале кого знайомого, і дивиться на тебе Матір Божа з Дитятком. Сумна, усміхнена чи задумана, Вона — завжди чудова. Ікони в нашому традиційному стилі, та проте щось нового в них, модерного. Сповнені духовістю, будять молитву в душі і дивний мир. Може тому й приїжджають по ікони люди з далеких міст Канади, Америки. Олійний живопис — улюбленець малярки. В неї вже дуже багатий доробок та на протязі років не одну картину, за висловом Я. Гніздовського, ’’обер нула до стіни”. Мисткиня вимоглива до себе. ’’Та лант — це ще не все. Потрібно великої праці”, твер дить вона. В широке життя Галя Новаківська своїми творами несе українське ім’я, українське мистецтво. М. ЧИЖ ТІНІ Тіні ходили по лісі, обпиті вечірніх туманів — згубу, причаєну в шепотах ночі, скривали зрадливо. Спалахи тихої блискавки лезами списів похилих вдарили вниз, прошиваючи тулубів зграї примарні. Жужком попадали ниць, і землею повзуть, наче гаддя хильці, хащами, то щупальця пнуть, як потворні медузи. Стелять стежки чортополохом. Потай принишклі в ярузі, пащами дишуть із порослів дим в трясовинній загладі. Дужими крильми б’є вітер до хмар, що розсипані вгорі. Рвонулись тіні й кишать у клубовищах чорних, зміїних. Збігли в провалля учвал вовкулаками. Повінь за ними сріблом прозорого сяйва нестримано рине, як море. Гантер, серпень 1967 6 ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 1983 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top