Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
НА СТАРОСТІ ЛІТ — ДЕ ЗНАИТИ ПРИТУЛОК? "Старість не радість” — казали в старому краю. Вона, мовляв, не приходить з добром. Тут, до давніх, відомих тур бот похилого віку, приєдналася нова, незнана раніше істо рія — страх. Часта загроза брутальних нападів. їх жертвою стають часто-густо саме старші люди. Навіть у білий день, на людній вулиці. Як вийдуть з хати на прохідку, чи по за купки. На самітніх, безборонних полюють визнавці закону джунглів. І в хати старших самітників частіше вломлюють- ся грабіжники. Усе це ще більше загострює тепер потребу спокійного притулку для людей старшого віку. Вибір не завжди лег кий, де примістити старенького батька чи маму. Різного роду домів для старших, притулків, "нерсінґ говмс”, за хистів багато. Одні дуже добре ведені, інші залишають ба гато до бажання так щодо чистоти й чесности, як і дбайли- вости й відповідальности. Очевидно, ціни теж різні. Наші ж люди, зокрема старіші, звичайно не почуваються добре в цілком чужому оточенні. Без сумніву, найкраща, найбільш щаслива розв’язка — доживати віку при родині. На жаль, це не завсіди можливе. В ділянці опіки над старшими ми, на жаль, пасемо зад ніх. Хоч вже не одно зроблено тут і в Канаді, але це ще аж ніяк не вистачає на заспокоєння існуючих потреб. А скіль ки є наших людей, про яких ніхто не знає, не відає, в яких умовинах доживають свого віку, а вони самі, не раз безпо мічні, безпорадні, часто навіть не знають, чи є якісь можли вості облегшити свою долю. Про притулок для старших віком жінок і мужчин у Слоутбурґу, Н.Й., ми чували не раз. Та, щоб на місці зо рієнтуватися і дістати потрібні інформації, а відтак поділи тися ними з читачами "Нашого Ж иття” референтка суспіль ної опіки СУА, Анна Кравчук, і я, відвідали цей захист під зарядом наших Сестер Служебниць. Всі дороги провадять до Слоутсбурґу, зокрема, в день традиційної вже прощі туди в серпні, з нагоди Успіння Пре святої Богородиці, опікунки цієї обителі. Нас 17-ка завела за годину до цього містечка, звідтіль, лісовою дорогою скоро доїхали до нашої цілі — до Віллі Марії. Солідна кам’яна будівля, у вінку літніх дерев, що ніби розступилися, щоб не заслоняти її архитектурної краси. Заходимо до Віллі. З веселим усміхом вітає нас ввічли ва Сестра. Коротко, змістовно й цікаво знайомить нас з історією місцевости, будинком, його влаштуваннями. На нижньому поверсі більші й менші залі на з’їзди, реколекції, конференції тощо. Є тут і гарна каплиця. У ній Служби Божі кожного дня. На поверсі — приміщення Сестер. Всюди багато живих квітів, вишивки, різьби. Оподалік другий будинок, власне, задля нього ми сьогодні приїхали сюди. Йдемо до Дому св. Йосифа. В ньо му приміщення для старших віком. Вітає нас Сестра Іринея і просить на полуденок. У сонячній чистенькій їдальні, при накритих столиках, старші мешканці дому, (між ними й два священики, що також там доживають віку), їдять теплий полуденок. При нашім столику старша вже жінка, американка, кін чаючи свій полуденок, встигла ще нам сказати, що колись тяжко їй було дбати про хату й про себе, а тут задоволена, має опіку, і добре їй, бо тут є доброзичливі люди. Харч по дають три рази денно. Кромі цього, між 2—3 годиною пере куска. Як хтось хоче, може мати у своїй кімнаті солодке, овочі тощо. Закупи полагоджують Сестри. Після полуденка Сестра Іринея показувала нам кімна ти жителів Дому св. Йосифа, розказуючи при тому про їхнє життя. Це не великий захист, 20 одноособових кімнат і дві двоособові. Ж інки на 2-му, а мужчини на 3-му поверсі. Як хтось хоче і може собі на це позволити, може мати в кімна ті власний телевізор і телефон. У двох кімнатах для всіх, у гарній обстановці, вигідні канапи й крісла, для розваги мешканців два телевізори й піяніно, якими вони радо ко ристуються. Три рази в тижні мають "бінґо”, часом фільм. Директор дому св. Йосифа, Сестра Консолята, одно часно й медсестра, разом із Сестрою Іринеєю опікується хворими. Вона інформує нас, що до Дому св. Йосифа не приймають таких хворих, які не можуть ходити, чи потре бують візка. Тепер у Домі св. Йосифа місячна оплата за кім нату, харч, прання, прибирання і медичну опіку сягає 532 дол. У виїмкових випадках, як хтось сам не може заплатити повної оплати, може дістати поміч від стейту. Стейт має контролю над цією діяльністю Сестер, як узагалі над вся кими притулками чи домами для старших віком. Тому Дім св. Йосифа відкритий для всіх, але приймати сюди можуть тільки тих, хто може сам себе обслужити. З ліва стоять: Аня Кравчук, Сестра Консолята (адміні стратор Дому), Ольга Заремба та Сестра Іринея. Left to right: Anya Krawchuk, Sister Consolate, Olha Zaremba and Sister Ireneja. У Домі св. Йосифа можна провести теж ’’вікенди", довші чи коротші вакації, очевидно, зарезервувавши собі наперед кімнату. Хто плянував би незабаром, чи пізніше, старатися про прийняття до Дому для старших, добре, мабуть, зро бив би, коли б для власного зорієнтовання побув тут на коротких відвідинах. Самі старання про прийняття до Дому св. Йосифа треба починати від домовлення про першу зу стріч, першу розмову. Тоді, там на місці, кожний дістає всі інформації. В потребі можна й переночувати (день з нічлі гом — 17 дол.). Автобусом доїзд до Слоутсбурґу, а туди, на прохання, Сестри вишлють авто. Порозуміватися, листовно чи телефонічно, можна українською й англійською мовами. Адреса: Saint Joseph's Home Ч. тел.: 914-753-2555 Table Rock Sloatsburg, New York 10974 На прохання заінтересованих Сестри Служебниці радо вишлють листок — циркуляр та інформації про шляхи доїз ду автом чи автобусом. Ольга Заремба, член комісії суспільної опіки СУА 20 "НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 1983 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top