Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ДЕ ШУКАТИ ПОРАДИ І ПОТІХИ? Недавно зовсім нехотячи попала я на телевізій ну програму, темою якої були недорозвинені діти та як пристосовувати їх до нормального життя. Говорили психологи, учителі, а перш усього батьки таких дітей. Як це буває часто в американському середовищі дивували відкритість і щирість батьків, з якими вони представляли цю свою преважку проблему та хотіли поділитися з іншими досвідом і успіхами. Це вже не вперше мене дивує та застановляє від критість американців при обговорюванні дуже інтим них чи прикрих для них самих справ. Немов як під твердження того, коротко після цієї телевізійної про грами довелося читати в пресі та слухати в радіо інтерв’ю з відомим актором Ричардом Бартоном, який просто і відкрито ствердив: ”Я є п’яниця, та мимо зусиль далі з того не вилікувався. Це є страшний наліг, який мене ломить”. Так воно є, приватні люди, чи широко відомі одиниці: всі вони говорять, пишуть, діляться з іншими своїми переживаннями, проблемами, шукають на них поради, а відтак самі дають потіху та піддержку іншим в подібному становищі. З того приводу постали широко відомі товариства "Алько- голік Анонімус”, є тепер такі для наркоманів, для курців, є порадні для батьків ненормальних дітей, для родин хворих на рака, бюра порад для подруж. Одним словом, якщо хтось хоче— може шукати помочі і поради майже у кожній життьовій кризі. ОЗВУЧЕНІ КНИЖКИ для УКРАЇНСЬКИХ НЕЗРЯЧИХ Українські громадяни, які мають проблеми з зо ром — хворі на очі, мають послаблений або знище ний зір, який не дозволяє їм читати навіть при допо мозі окулярів, врешті повністю незрячі від на родження або отемнілі в дитячому чи дорослому віці, мають тепер змогу слухово користуватися україн ськими книжками, текст яких начитаний дикторами на звукозаписну стрічку. Це т. зв. ’’озвучені книжки”. У Клівленді вже від 78-ми років діє неприбуткове "Товариство для незрячих”. Воно обслуговує всіх, хто зголоситься до нього й потребує його фахової поради чи помочі. Українці теж можуть і повинні ко ристуватися послугами цього Товариства. Вже понад 20 років працює в ньому фахова українська сила Мирослава Оришкевич. Її старанням Товариство випродукувало українську озвучену стрічку для на ших незрячих земляків. Воно асигнувало 1.000 дол. на покриття коштів перших озвучених українських книжок. Але розгорнення ширшої діяльности озвучення текстів українських книжок вимагає куди більше фондів як асигнована сума. Здобути матеріяльні засоби на згадану акцію можна тільки шляхом по жертв українського громадянства. Ці пожертви бу дуть вжиті виключно на озвучення українських кни жок. Пожертви можна відтягати від податку. Всі наші земляки з зоровими проблемами, які утруднюють чи Розуміється це можна різно приймати та ставити під запит чи доцільно виходити на ширший форум із такими інтимними і болючими переживаннями. Але показується на ділі, що в багатьох випадках це допо магає і дає людині надію там, де вона вже її майже зовсім втратила. Ми, що по волі чи неволі вросли вже в життя американської спільноти, знаємо про це і в деяких випадках користуємося також поміччю американ ських інституцій, але як рідко і мало порушуємо такі проблеми у власному, українському середовищі. А є і в нашій спільноті ненормальні діти з різними вродженими недугами, є багато алькоголіків, є розбиті подружжя, затяжно хворі члени родин і є самітні вдови. Але про ті такі людські і близькі всім проблеми у нашому громадському житті мовчиться. На них немає часу, бо ... "будуємо Україну”, споримо про події з перед сорока років, дискутуємо хто з нас більший патріот, боремося за владу в громаді і за інші справи, які нам всім видаються куди важливіші як ці ’’звичайні”, які заторкують одиниці. Немає в нас організацій чи місць де б "звичайні” люди могли піти зі своїми проблемами, послухати інших, поділитися своїми переживаннями, дістати пораду, поміч, потіху. І немає досі зацікавлення дати таку поміч україн ській людині ані в громадських, ані в жіночих, ані в суспільно-допомогових товариствах. Українська людина стоїть зі своїм горем дуже самітна. О -К А не дають їм змоги читати взагалі, повинні зголоси тися в згаданому Товаристві й користуватися без коштовно його послугами. Можна зголошуватися й писати українською мовою. Досі озвучено такі книжки: Іван Багряний "Тигро лови” і ’’Антон Біда герой труда”; Олесь Бердник: ’’Свята Україна” і ’’Блакитний коваль”; Віктор Боров- ський ’’Поцілунок сатани”; Ігор Калинець ’’Корону вання опудала”, "Вогонь Купала” і ’’Підсумовуючи мовчання”; Андрій Чайковський ”На уходах”; Ліна Костенко ’’Маруся Чурай”. Із начитаних стрічок пороблено копії для більшої скількости бажаючих слухати. Добровільними читцями були: Тоня Шийка, Якима Люта, Надя Якимцов, Таїса Махлай, Люба Ло бур і Роман Данилевич. Читців з доброю дикцією проситься помогти добровільно начитувати дальші тексти. За інформаціями в усіх справах зацікавлені повинні звертатися на адресу: Mrs. Myroslava Oryshkewych с/о The Cleveland Society for the Blind 1909 East 101 St. Cleveland, Ohio 44106 Чеки й грошові перекази виписувати на: The Cleveland Society for the Blind Ukrainian Taping Service 10 НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 1983 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
