Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
раціями Галя Новаківська підносила рівень шкіль них імпрез, кладучи підвалини для естетичного виховання нашого молодого покоління. А в суспіль ному житті своїми картинами збагатила не один гро мадський фонд. А життя не завжди плило рівним руслом. Не завжди роз’яснене було товариськими вечорами в чарівному світлі ялинки в сальоні великого дому. Були тяжкі недуги, тяжкі події, що нестерпно гні тили, придавлювали життя. Тільки силою духа свого мисткиня перемагала їх і знов підносилася до світ ла, до сонця, любови і краси. Ще й іншим несла допомогу словом заохоти, признання, доброї ради. А втім, мисткиня, струнка красуня з чорними очима, завжди в центрі кожного товариства зі своїм милим усміхом, дотепним словом, цікавою розпо віддю. А яка в неї кольоритна мова. Приятелі люблять її дещо ’’краківську” вимову, а дехто навіть наслідує мисткиню. З усміхом це приймає. У Кракові бо пройшло її дитинство, роки навчання і студій. Народилася Галя Новаківська в княжому місті Пере мишлі, в родині адвоката Олександра та Емілії з Молодецьких. Під час війни жила в Станиславові, а опісля перейшла далекі еміграційні шляхи, що заве ли її до Канади, до Торонто. А звідсіля мандри. Ра- ніші мандри перейшли в подорожі до різних далеких країн з гарячим сонцем Марокко, загадковими піра мідами Мехіко, блакитними водами Флориди, зі Докінчєння: ЗА МНОЮ СТОЇТЬ УКРАЇНА вбити пам’ять про те що становило ’’силу і славу" українського народу, а тоді ще й вбити його питому культуру, науку, мистецтво. Ось що пише Євген Сверстюк* "Якщо духовний розвиток людини м ож на судити по тому, як вона осмислює своє жит т я, то, очевидно, так само про народ м ож на судити по тому, як він пам’ятає і розуміє своє минуле. Втративши незалежність і волю, наші прадіди все ж таки берегли в манастирях літ описи” а далі. "Бо що таке писати історію в народному розумінні? Це передусім прийняти найвищу присягу вірности фактам та істині, правдиво писати про всі видатні події та всіх видатних людей — з пісні слова не викинеш! — про все, що зберегла народна пам'ять — крізь голод 1933 року, крізь чуму 1937, крізь вогонь 1941-1945 років". Отож вбити історичну пам’ять народу це вбивати його самого, його свідомість, його істоту. А що ж тоді перед нами, що живемо у вільному світі? Яка відповідальність? Передусім нашим обов’язком заховати історичну пам’ять, не тільки заховати, але й представити світові правду про Україну. Цей 1983 рік несе особливе завдання: про слідити й поставити перед світом правду про рік 1933, рік штучного голоду в Україні. Це наше завдання, наша відповідальність, бо ”за нами стоїть Україна”. у ^ Євген Сверстюк. Собор у риштованні. Розділ "Коли починається іст орія" Українське Видавництво Смолоскип ім. В. Симоненка. 1970 скелястими горами, широкими просторами захід- ньої Канади, далекої цікавої Еспанії, тощо. Звідси то й величезна різнорідність мотивів і кольориту в кар тинах мисткині. Згодом здійснила малярка й свою задушевну мрію — відвідала Україну. Глибокі переживання зустрічі з Батьківщиною затаїлись у картинах з мотивами стародавньої Печерської Лав ри в Києві, закутків вулиці старовинного Львова, у мотивах гарного Тернополя та інше, а все оповите сизим кольоритом, тонацією містики. Ці картини збе регла малярка для себе. До цієї тематики можна б ще долучити картини з історичними мотивами, як на приклад ’’Слово о полку Ігоревім”, велике полотно з монументальним щитом, і навіть картини створені під впливом пісень, як ’’Білі каштани”. У різних варіянтах веселять земляків у їхніх домах, побіч серії малюнків, що схоплюють істоту природи в усіх чоти рьох порах року. До людей пішли також ікони. Ікони Галі Новаківської— це улюблені ікони наших земля ків. От зайдеш у дім близького приятеля чи дале кого знайомого, і дивиться на тебе Матір Божа з Дитятком. Сумна, усміхнена чи задумана, Вона — завжди чудова. Ікони в нашому традиційному стилі, та проте щось нового в них, модерного. Сповнені духовістю, будять молитву в душі і дивний мир. Може тому й приїжджають по ікони люди з далеких міст Канади, Америки. Олійний живопис — улюбленець малярки. В неї вже дуже багатий доробок та на протязі років не одну картину, за висловом Я. Гніздовського, ’’обер нула до стіни”. Мисткиня вимоглива до себе. ’’Та лант — це ще не все. Потрібно великої праці”, твер дить вона. В широке життя Галя Новаківська своїми творами несе українське ім’я, українське мистецтво. М. ЧИЖ ТІНІ Тіні ходили по лісі, обпиті вечірніх туманів — згубу, причаєну в шепотах ночі, скривали зрадливо. Спалахи тихої блискавки лезами списів похилих вдарили вниз, прошиваючи тулубів зграї примарні. Жужком попадали ниць, і землею повзуть, наче гаддя хильці, хащами, то щупальця пнуть, як потворні медузи. Стелять стежки чортополохом. Потай принишклі в ярузі, пащами дишуть із порослів дим в трясовинній загладі. Дужими крильми б’є вітер до хмар, що розсипані вгорі. Рвонулись тіні й кишать у клубовищах чорних, зміїних. Збігли в провалля учвал вовкулаками. Повінь за ними сріблом прозорого сяйва нестримано рине, як море. Гантер, серпень 1967 6 ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 1983 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
