Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
У РІЧНИЦЮ ПРОГОЛОШЕННЯ ДЕРЖ АВНО СТІ! КАРП АТСЬКОЇ УК РАЇН И У березні б.іжучого рС'К'У проми нуло 35 літ від проголошення Кар патської України державою. У то му ж місяці припало 100-річчя від народження о. мене, д-ра Августи на Волошина, президента цієї дер жави, або як йсго назвали й нази вають Батька українського Закар паття. Треба б декому пригадати, ін шим розказати хоч коротко про долю тих земель і їх населення та події що зв’язали їх назавжди з іншими землями в соборну Укра їну. Мадярські наїздники, за даними їхніх істориків, перейшли 985 р. Карпати і заняли територію Закар паття, заселену вже тоді русько- українськими племенами. У 1895 році постаївили в Карпатах недале ко села Вишні Всрецки (сьогодні Ворота) пам’яте:ик з написом 895- 1895, щоб відзначити тисячу років окупації цих земель. З кінцем першої світової війни мадяри мусіли покинути цю тери торію. І тоді сталося те, що дехто називає чудом: 21 січня 1919 р. відбулися в Хусті збори делегатів усіх сіл Закарпаття. Речники насе лення, переважно селяни, одного лосно приняли рішення: ,,Ми хоче мо до України, до Києва“. Не судилася. Не маючи іншого вибору, Закарпаття приєдналося до Чехо-Словаччини, яка гаранту вала країні широку автономію. На род, що під час поверх тисячлііт- ньої мадярської окупації не забув, що він є віткою народу з над Дні пра і Дністра, не забув теж, що він законний господар цієї землі. Молода генерація Закарпаття негайно почала боротьбу за те природне право бути господарем своєї землі. Українське Закарпат тя почало організувати своє наці ональне життя. Постав ,,Пласт", читальні „Просвіти11, драматичні гуртки, спортові клю'би тощо. У чехів були інші пляни, це ж бо мала бути чеська колонія, куди масово приходили чеські урядни ки, жандарми, учителі. Чехи ста ралися зупинити розвій україн ської національної свідомосте, під тримуючи спершу „великоруське направленіє", а далі фікцію окре мого „тутешнього нар оду Алеж підростали нові, молоді провідники. Росла свідомість го сподаря цієї землі. Біля тисячі се лянських хлопців і дівчат на за гальнодержавному з’їзді аграрної молоді в Празі, проти забор'они Епорядників-чехів, з піснею на у- стах і з 200 українськими прапо рами промаршували перед трибу ною та цим же сказали Празі, що господар'ями „Подкарпатська" є у- країнський народ. А 17 жовтня 1937 р. на „Все- прссвітянському Зїзді“ в Ужгоро ді маршувало понад 17,000 укра їнців на чолі з Батьком о. Авгу- стином Волошином. Маніфестація закінчилася зворушливою прися гою всіх учасників на вірність У- країні. У жовтні 1938 р. чеська влада остаточно мусіла виконати своє зо- б ов ’ я з ання: ав тон о мі ї 3 а к а рп а ття. Алеж чехи ще шукали за якоюсь рівновагою між українцями і ,,рус- скими", не зважаючи на наші зу силля переконати Прагу, що під русскими окриваються мадярони. Прем’єр-міністром найменували ,,карпатороса“ Андрея БроДія, яко го згодом мусіли арештувати, бо переловили його з меморандум за приєднанням Закарпаття до Ма- дярщини. Аж тоді іменували пре м’єром Батька о. Волошина. Тоді то мадяри і поляки підняли крик про конечність спільної між ними границі. Почали посилати че рез границі своїх терористів, і на ші Січовики, зокрема на польській границі, зводили з ними запеклі бої. Вибори до Сойму Карпатської України 12 лютого 1939 р. були відповіддю чехам, мадярам, поля кам. Народ віддав понад 92% го лосів на листу Українського Наці онального Об’єднання Карпатської України. Так закарпатська вітка у- країнського народу стала остаточ но господарем своєї землі. Не довго тривало те щастя. Гіт- лер рішив зліквідувати Чехо-Сло ваччину, „взяв під протекторат" Чехію й Мораву. Словаччина про голосила 14 березня 1939 р. неза лежність, а Закарпаття „подару вав" своїм союзникам — Мадяр- іцині. їхня добре узброена і ви школена армія 14 березня 1939 р. перейшла нашу границю. Захища ти рідну землю в нерівному бою станула „Карпатська Січ". Браку вало їй усього: зброї, досвіду, але не бракувало очайдушного завзят тя боронити свій рідний край. Завдяки геройському спротивові Карпатської Січі, Сойм Карпат ської України міг 15 березня 1939 р. відбути своє засідання в Хусті. Народом обрані представники про голосили самостійність Карпат ської України і вибрали її прези дентом о. Августина Волошина. Перемогла мадярська армія на ших січовиків, кров потекла Ти сою, кров ворога і кров синів За карпатської Землі. Минуло 35 років від тих слав них березневих днів 1939 р. Вільні українці згадують ті дні, тих що життя віддали за волю, згадують першого президента Карпатської України о. д-ра Августина Воло шина, який згинув у 1945 р. в мо сковській тюрмі. Але ті дні, життя тих, що згинули, зв’язали навіки Закарпаття з усіма землями, які змагають до соїборности й само стійносте. Д-р В. к. З а в е р ш у є м о т р и д ц я т ь л іт „ Н а ш о г о Ж и т т я “ 2 НАШЕ ЖИТТЯ — КВІТЕНЬ, 1974 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top