Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Рис. 7, 8 і 9: Гли няні писанки ви копані на княжім городищі Воїнь. До рис. 7-8-9: Городище Воїнь, тепер залите водами „Кременецького моря“. (Середуща має відбиту долішню половину, крайня права надбитий верх). каву ділянку наш ого княжого к е рамічного виробництва. Знайдені ф раґменти-кусники пи санок вказую ть, що їх ліпили с п о собом глиняних валочків, т обто тонкий валок з виміш аної глини спірально обвивали довкруги осі м айбутнього яйця — писанки, з в о ї валка зліплювалися, а поверхню яйця зарівнювали й вигладж ували руками, залишаючи на долішнім, ширшім кінці яйця малий отвір. Яйце б у л о всереди н і п ор ож н є і до нього вкладали маленькі камінці а- бо кусочки випаленої цегли, які при гайм енш ом у п с р у с і яйця кала- тали-тарахкотіли і від того деколи писанки називають тарахкальцями. М ожливо, що й тем у д ех т о з ар х еол огів та етнографів уваж ає, що писанки, особл и во ті, щ о їх зн а ходять в дитячих похов ан н я х-гр о- бах, були дитячими іграшками й тому їх вкладали до дитячих гр о бів. Між писанками є кілька с у цільних, б е з порож нечі й б е з ка- мінців-тарахкалець. Отвір яйця на долішнім кінці служив на те, щ об у п р о ц есі дальш ого виробництва писанки можна б у л о д о нього вло- жити п атичок-держ ачок. Ц ей д е р жачок був д у ж е зручний при вкла данні яйця-писанки до р о зт о п л е н о ї скл истої поливи, при „писан- ; іі“ писанок, при вкладанні писанки до печі тощ о. Коли яйце в печі „випалилося11, його виймали й ще гаряче вкладали д о к ольор ов ої поливи, яка надава ла йому к ольору тла. Після того, як яйце-писанку все щ е тепле вий няли з поливи, на закрашенім тлі „писали" н еп р о зо р о ю кольорсівою псливою в зор и . Ц е робили при д о пом озі м алої глиняної п осуди н и - лійки з лійковатим дзьобиком , щ о ним випливала рідка полива на п о верхню писанки. ,,Написану" пи санку вкладали востаннє у гончар ську піч, щ об полива тла й в зор у легко заплавилася. писанку качали по гладкій твердій поверхні стола чи лави, щ об вирівняти г р у б і н е рівності тла й розп и су. Писанки о б о х груп виготовлені з глини різних відтінів кольорів від сір о -р о ж ев о го д о червоного. Рідко ліпили їх з б іл о ї глини. Гли няні писа1. ки були п ер есіч н о за в вишки 4 центиметри ( 1 % інча) та завширшки 3 центиметри ( l V-i ін_ ч а ), тоді коли звичайне яйце є п е ресічно завширшки 41,4 центимет- ра ( 1 % інча) і завдовш ки 6 цен- тиметрів (21,4 ін ч а). Промір от- в ер у на долішкім кінці був з а вбільшки 4 міліметрів. Тло писанок київського в и р о б ництва є б у р о -б р у н а тн е, зел ен е й рідко ж овте, а взір ж овтий, з е ленкуватий та рідко брунатний. Н овгородські писанки мають тло б у р с-ч о р н е, яке на кращ е викона них писанках, має металевий в ід блиск гематита. Взір жовтий або зелений. На зб е р е ж ен и х писанках о б о х груп є три роди взорів „писання". Найпростіший творять лін ії з к о л ь о р о в о ї поливи, розписані на п о верхні — тлі писанки при д о їт о - м езі зг а д у в а н о ї посуди н и — лій ки б ез бу д ь -як о г о порядку. Д р у г о ю відміною в зо р у є лінії, які оп оя сую ть писанку п о зем о - горизонтально або спірально, п о чинаючи від доліш; ь сго кінця д о горіш ньсго або навпаки. Вкінці, є третій взір, д у ж е ста ровинний, який стрічається ще на скляних єгипетських в и робах X V сторіччя д о народж ення Христа. Д ослідники, які вивчали й вивча ють наші київські глиняні писанки, ствердж ую ть, що цей взір в с е р е д ньовіччі стрічається е и к л ю ч н о на наших писанках і поливаних плит ках. З у сіх трьох взорів він є най більш пош ирений як на писанках, так теж на плитках, а при тому є найбільш складний св о їм виконан ням. Й ого називають „математич ними дуж ками". Й о го „писали" так, що і а кольорова тло писанки, чи глиняної плитки, наносили лій кою кілька п езем н и х-гори зон таль- них поли'вяних ліній і пеки полива застигла „рисували" сухим вістрям дозем і-вертикальні лінії від гор іш нього до доліш нього а н аступну лі- н‘ю навпаки, від доліш нього до г о ріш нього кінця. Том у, що незастигла цілком п о лива п озем их ліній „тяглася" за в і стрям і вкінці проривалася, на п и санці чи плитці поставали ряди п о одиноких або подвійних матема тичних д у ж о к . Якщо п озем і лінії поливи були нанесе; і старанно, п озем о, а д о зем і рисовані, чи точні ш е позначені вістрям д о позем их прямовісно й в однаковій віддалі одна від о д н о ї, взір виходив д у ж е правильний. Н асправді всі лінії взорів у га рячій печі розпливалися й з них поставали полоски-ленточки. Як б у л о сказано, всі ці взори стрічаємо на глинягих писанках і на поливаних архітектурних глиня них плитках. Рис. 10. Київська глиняна писанка, „розписана" взором „математичних дужок", викопана в місцевості Сіґтуна к. Упсалі, на північ від Стокгольму, Швеція. Рис. 11 і 12. Київські глиняні писанки, викопані в Крушвіці, Польща, „розпи сані" взором „математичних дужок". 8 НАШЕ ЖИТТЯ — 'КВІТЕНЬ, 1974 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top