Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
РІК XXXI КВІТЕНЬ, 1974 Ч. 4 Х Р И С Т О С В О С К Р Е С ! В Е С Н А — В О С К Р Е С І Н Н Я ГОЛОВНА УПРАВА СОЮЗУ УКРАЇНОК АМЕРИКИ СКЛАДАЄ ВСІМ ЧЛЕНКАМ НАШОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ, ПРО ВОДАМ УСІХ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ОДИНИЦЬ, ОКРУЖ НИМ УПРАВАМ І УПРАВАМ ВІДДІЛІВ — НАЙКРАЩІ ПОБАЖАННЯ З НАГОДИ СВЯТ ВОСКРЕСІННЯ ГО СПОДНЬОГО. НАТАЛЯ ЛІВИЦЬКА-ХОЛОДНА Так муляє усе, що є тепер, що бридкістю і фалшом коле очі, коли ще дух минулого не вмер, коли кортить майбутнього доскочить. Хай буде прірвою між ними грань, >дй зникне там усе сумне й болюче. Навий пророк хай скаже сонцю „стань!" Світи і грій усіх замучених. І хай же буде так, як Він сказав: хай швидше прийде царство Твоє, Боже. Хай більш не скропить матері сльоза осиротіле ложе. У цьому році — святкування 50-річчя нашої органі зації. У цьому напрямі йдуть наші зусилля, праця, труд. Наші — тобто членства і проводу в дружній співпраці. Хотілося б, щоб це святкування мало в собі духа об’єд нання не тільки в змислі згідної співпраці, взаємного зро зуміння, але теж тяглости життя суспільности, спільноти, народу. Журнал „Наше Життя“, що теж святкує скромне своє 30-річчя, старається на своїх сторінках, як і під чіас зустрі чей, переводити думку про те, що „нема сьогодні без вчора і завтра, ні завтра без вчора і сьогодні1. І в цьому числі ви знайдете відпечаток тої думки. Стаття про старовинні керамічні писанки Степакд Ґели поведе нас у сіру давнину прадавніх виробів наших мист- ців. Ми, як каже автор, під чаром наших „живих" писанок майже забули про ті давні. Не випадково теж друкуємо разом у цьому ж числі два нариси, чи пак один уривок із недрукованої повісти й один нарис, різних авторок із різних обставин, оточення, але об’єднані святкуванням Великодня. З Ольгою Луцик повернемося в давні часи, далеку рідну країну. Оживуть старовинні звичаї, мальовничі по вір'я. Замерехтить свічка, що її ґазда несе з церкви додому. Свічки мерехтять теж у нарисі Валентини Єрмоленко, але вже на цьому континенті. Проте святковий, рідний настрій знайдете і тут. Туга за минулим не мусить і не повинна відбирати сучасній дійсності всього чару. Настрій, глибоке переживання родиться в нашому нутрі. Наш обряд створює атмосферу, пригожу для таких переживань, і тільки від нас залежить, чи зуміємо в нього вчутися, святкові почуття в собі й у наших близьких розбудити, плекати, отже й пережити. Можна й треба це давнє, винесене з краю, виплекане батьками, улюблене, вивчати, любити, переживати, але не тільки самою тугою, а хоч пристосоване до нових обставин завжди живе, наше, рідне. Це не легко. Можна з надмірної ревности надто дер жатися давнього, або без глибокого знання справи так його модернізувати, що загубиться суть традиції. І для цього три покоління, а, може, й чотири, коли комусь дано правнуків — повинні дружньо взятися за руки. Ця єдність у вічно новій і такій же прекрасній весні, пробудженні до нсвого і завжди того ж життя! Ця єдність у вже близько двотисячнім святкуванні Христового Во скресіння! НІАШЕ ЖИТТЯ — 'КВІТЕНЬ, 1974 1
Page load link
Go to Top