Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
РІК XXXI КВІТЕНЬ, 1974 Ч. 4 Х Р И С Т О С В О С К Р Е С ! В Е С Н А — В О С К Р Е С І Н Н Я ГОЛОВНА УПРАВА СОЮЗУ УКРАЇНОК АМЕРИКИ СКЛАДАЄ ВСІМ ЧЛЕНКАМ НАШОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ, ПРО ВОДАМ УСІХ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ОДИНИЦЬ, ОКРУЖ НИМ УПРАВАМ І УПРАВАМ ВІДДІЛІВ — НАЙКРАЩІ ПОБАЖАННЯ З НАГОДИ СВЯТ ВОСКРЕСІННЯ ГО СПОДНЬОГО. НАТАЛЯ ЛІВИЦЬКА-ХОЛОДНА Так муляє усе, що є тепер, що бридкістю і фалшом коле очі, коли ще дух минулого не вмер, коли кортить майбутнього доскочить. Хай буде прірвою між ними грань, >дй зникне там усе сумне й болюче. Навий пророк хай скаже сонцю „стань!" Світи і грій усіх замучених. І хай же буде так, як Він сказав: хай швидше прийде царство Твоє, Боже. Хай більш не скропить матері сльоза осиротіле ложе. У цьому році — святкування 50-річчя нашої органі зації. У цьому напрямі йдуть наші зусилля, праця, труд. Наші — тобто членства і проводу в дружній співпраці. Хотілося б, щоб це святкування мало в собі духа об’єд нання не тільки в змислі згідної співпраці, взаємного зро зуміння, але теж тяглости життя суспільности, спільноти, народу. Журнал „Наше Життя“, що теж святкує скромне своє 30-річчя, старається на своїх сторінках, як і під чіас зустрі чей, переводити думку про те, що „нема сьогодні без вчора і завтра, ні завтра без вчора і сьогодні1. І в цьому числі ви знайдете відпечаток тої думки. Стаття про старовинні керамічні писанки Степакд Ґели поведе нас у сіру давнину прадавніх виробів наших мист- ців. Ми, як каже автор, під чаром наших „живих" писанок майже забули про ті давні. Не випадково теж друкуємо разом у цьому ж числі два нариси, чи пак один уривок із недрукованої повісти й один нарис, різних авторок із різних обставин, оточення, але об’єднані святкуванням Великодня. З Ольгою Луцик повернемося в давні часи, далеку рідну країну. Оживуть старовинні звичаї, мальовничі по вір'я. Замерехтить свічка, що її ґазда несе з церкви додому. Свічки мерехтять теж у нарисі Валентини Єрмоленко, але вже на цьому континенті. Проте святковий, рідний настрій знайдете і тут. Туга за минулим не мусить і не повинна відбирати сучасній дійсності всього чару. Настрій, глибоке переживання родиться в нашому нутрі. Наш обряд створює атмосферу, пригожу для таких переживань, і тільки від нас залежить, чи зуміємо в нього вчутися, святкові почуття в собі й у наших близьких розбудити, плекати, отже й пережити. Можна й треба це давнє, винесене з краю, виплекане батьками, улюблене, вивчати, любити, переживати, але не тільки самою тугою, а хоч пристосоване до нових обставин завжди живе, наше, рідне. Це не легко. Можна з надмірної ревности надто дер жатися давнього, або без глибокого знання справи так його модернізувати, що загубиться суть традиції. І для цього три покоління, а, може, й чотири, коли комусь дано правнуків — повинні дружньо взятися за руки. Ця єдність у вічно новій і такій же прекрасній весні, пробудженні до нсвого і завжди того ж життя! Ця єдність у вже близько двотисячнім святкуванні Христового Во скресіння! НІАШЕ ЖИТТЯ — 'КВІТЕНЬ, 1974 1
Page load link
Go to Top