Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Рис. 7, 8 і 9: Гли няні писанки ви копані на княжім городищі Воїнь. До рис. 7-8-9: Городище Воїнь, тепер залите водами „Кременецького моря“. (Середуща має відбиту долішню половину, крайня права надбитий верх). каву ділянку наш ого княжого к е рамічного виробництва. Знайдені ф раґменти-кусники пи санок вказую ть, що їх ліпили с п о собом глиняних валочків, т обто тонкий валок з виміш аної глини спірально обвивали довкруги осі м айбутнього яйця — писанки, з в о ї валка зліплювалися, а поверхню яйця зарівнювали й вигладж ували руками, залишаючи на долішнім, ширшім кінці яйця малий отвір. Яйце б у л о всереди н і п ор ож н є і до нього вкладали маленькі камінці а- бо кусочки випаленої цегли, які при гайм енш ом у п с р у с і яйця кала- тали-тарахкотіли і від того деколи писанки називають тарахкальцями. М ожливо, що й тем у д ех т о з ар х еол огів та етнографів уваж ає, що писанки, особл и во ті, щ о їх зн а ходять в дитячих похов ан н я х-гр о- бах, були дитячими іграшками й тому їх вкладали до дитячих гр о бів. Між писанками є кілька с у цільних, б е з порож нечі й б е з ка- мінців-тарахкалець. Отвір яйця на долішнім кінці служив на те, щ об у п р о ц есі дальш ого виробництва писанки можна б у л о д о нього вло- жити п атичок-держ ачок. Ц ей д е р жачок був д у ж е зручний при вкла данні яйця-писанки до р о зт о п л е н о ї скл истої поливи, при „писан- ; іі“ писанок, при вкладанні писанки до печі тощ о. Коли яйце в печі „випалилося11, його виймали й ще гаряче вкладали д о к ольор ов ої поливи, яка надава ла йому к ольору тла. Після того, як яйце-писанку все щ е тепле вий няли з поливи, на закрашенім тлі „писали" н еп р о зо р о ю кольорсівою псливою в зор и . Ц е робили при д о пом озі м алої глиняної п осуди н и - лійки з лійковатим дзьобиком , щ о ним випливала рідка полива на п о верхню писанки. ,,Написану" пи санку вкладали востаннє у гончар ську піч, щ об полива тла й в зор у легко заплавилася. писанку качали по гладкій твердій поверхні стола чи лави, щ об вирівняти г р у б і н е рівності тла й розп и су. Писанки о б о х груп виготовлені з глини різних відтінів кольорів від сір о -р о ж ев о го д о червоного. Рідко ліпили їх з б іл о ї глини. Гли няні писа1. ки були п ер есіч н о за в вишки 4 центиметри ( 1 % інча) та завширшки 3 центиметри ( l V-i ін_ ч а ), тоді коли звичайне яйце є п е ресічно завширшки 41,4 центимет- ра ( 1 % інча) і завдовш ки 6 цен- тиметрів (21,4 ін ч а). Промір от- в ер у на долішкім кінці був з а вбільшки 4 міліметрів. Тло писанок київського в и р о б ництва є б у р о -б р у н а тн е, зел ен е й рідко ж овте, а взір ж овтий, з е ленкуватий та рідко брунатний. Н овгородські писанки мають тло б у р с-ч о р н е, яке на кращ е викона них писанках, має металевий в ід блиск гематита. Взір жовтий або зелений. На зб е р е ж ен и х писанках о б о х груп є три роди взорів „писання". Найпростіший творять лін ії з к о л ь о р о в о ї поливи, розписані на п о верхні — тлі писанки при д о їт о - м езі зг а д у в а н о ї посуди н и — лій ки б ез бу д ь -як о г о порядку. Д р у г о ю відміною в зо р у є лінії, які оп оя сую ть писанку п о зем о - горизонтально або спірально, п о чинаючи від доліш; ь сго кінця д о горіш ньсго або навпаки. Вкінці, є третій взір, д у ж е ста ровинний, який стрічається ще на скляних єгипетських в и робах X V сторіччя д о народж ення Христа. Д ослідники, які вивчали й вивча ють наші київські глиняні писанки, ствердж ую ть, що цей взір в с е р е д ньовіччі стрічається е и к л ю ч н о на наших писанках і поливаних плит ках. З у сіх трьох взорів він є най більш пош ирений як на писанках, так теж на плитках, а при тому є найбільш складний св о їм виконан ням. Й ого називають „математич ними дуж ками". Й о го „писали" так, що і а кольорова тло писанки, чи глиняної плитки, наносили лій кою кілька п езем н и х-гори зон таль- них поли'вяних ліній і пеки полива застигла „рисували" сухим вістрям дозем і-вертикальні лінії від гор іш нього до доліш нього а н аступну лі- н‘ю навпаки, від доліш нього до г о ріш нього кінця. Том у, що незастигла цілком п о лива п озем их ліній „тяглася" за в і стрям і вкінці проривалася, на п и санці чи плитці поставали ряди п о одиноких або подвійних матема тичних д у ж о к . Якщо п озем і лінії поливи були нанесе; і старанно, п озем о, а д о зем і рисовані, чи точні ш е позначені вістрям д о позем их прямовісно й в однаковій віддалі одна від о д н о ї, взір виходив д у ж е правильний. Н асправді всі лінії взорів у га рячій печі розпливалися й з них поставали полоски-ленточки. Як б у л о сказано, всі ці взори стрічаємо на глинягих писанках і на поливаних архітектурних глиня них плитках. Рис. 10. Київська глиняна писанка, „розписана" взором „математичних дужок", викопана в місцевості Сіґтуна к. Упсалі, на північ від Стокгольму, Швеція. Рис. 11 і 12. Київські глиняні писанки, викопані в Крушвіці, Польща, „розпи сані" взором „математичних дужок". 8 НАШЕ ЖИТТЯ — 'КВІТЕНЬ, 1974 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
