Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Галасливі граки починають вити гнізда. Летять табунами дикі гу си, а діти підкидаючи їм солому гукають: Гуси, гуси, вам на гніздо, а нам на тепло. Летять дикі кач'ки, а дівчдта замовляють гоголя викликаючи в очерету: Ой, виплинь, виплинь, гоголю, Винеси літо з собою Винеси літо-літечко Хрещатий барвіночок Запашний васильочок. Котрій він покажеться, буде мати щастя. А гніздо чорногуза (бузька, лелеки) на хаті госпо даря, то забезпека від пожежі. А свята Явдоха кличе весну (день преподобної мучениці Євдокії 14 березня), тому з вирію приліта ють. Садівники обрізують сухе галуззя; добре посіяти розсаду капусти, щоб були великі голов ки. Коні і конюхи теж мають сво го опікуна св. Конона (18 берез ня). Велике весняне свято •— де День Сорока св. Мучеників, що припадає на 22 березня. Це поча ток календарної весни і зрівняння дня з ніччю. Цього дня прилітає 40 жайворонків, тому господині печуть 40 пташків — жайворон ків, що їх діти розносять сусідам, співаючи, веснянок. Дівчата час тують хлопців 40 варениками або пиріжками. Добре посіяти горох, бо буде мати 40 стручків на кож ному стеблі. Сорока кладе 40 пру тиків на своє гніздо, вона сьогодні йменинниця. Важливий день Теплого Олек си (Олексія, чоловіка Божого) ЗО березня. Він, як і Зосим та Сава- тій, — де опікуни бджіл і пасічни ків. В цей день виносять із бджільника вулики на пасіку з ду же цікавим церемоніялом, що його описали наші дослідники С. Ки лимник і О. Воропай. Також і ри балки святкують цей день, бо „щука — риба хвостом лід роз- биває“, — а це початок рибаль ського сезону. Цим святом закін чується перша фаза весняних об рядів: заклинання чи виглядання весни. їх характеризують такі ве снянки: Прийди, весно, прийди, Прийди, прийди, красна, Принеси нам збіж ж я, Принеси нам красок. Благовіщенням (7 квітня) роз починається друга фаза весняних обрядів. Привіт і зустріч весни. В цей день Бог благословляє всі тва рини, рослини, землю, що до те пер відпочивала і не можна було її порати, а гуцули це образно виявляють, що „Бог вкладає голо ву з землю, щоб її розігріти". Го сподарі випускають всю худобу на сонце і повітр’я. Зацвітають перші квіти: проліски, первоцвіт, ряст, сон-трава, а з ними пов’яза но безліч різних ворожінь і пові р’їв: „Топчу, топчу ряст, дай Бо же, діждати і на той рік топтати!“ В церкві святять проскури, їх переховують, бо вони так як стрі- тенська і благовіщенська вода ма ють і цілющі властивості. Дівчата виводять перший танок: „Кривий танецьЗемля пробудилася, а з нею всі надії на добрий початок весняних робіт. Бо вже на Благо вісника (Архангела Гавриїла) 2 квітня посвячують зерно для ярих посівів. Треба згадати, що четвер та неділя Великого Посту це -—• Хрестя — (хрестопоклінна), а се реда в цьому тижні це — середпі- стя, „піст переламався'4. На цей день пекли хліб у формі хреста („хрести"), частину якого збері гали у зерні, призначеному на по сів. Ці вірування і ворожіння зв’язані з хліборобським побутом нашого народу і вірою, що сили природи треба задобрити, а моли твами до святих випрохати допо могу Божу. Тож і такі весняні свята як „Перша борозна" і „Пер ша сівба“ є цього потверджен ням. Останній тиждень Великого По сту зветься вербним або страст- ним, також щутковим, чистим, бі лим або жильним. Безліч народніх вірувань, що їх можна прослідку вати кожного дня, вимагають о- сібного обговорення. Вербні га лузки (культ дерева) „Мертвець кий Великдень" на Страстний Че твер (культ небіжчиків), симво лічне значення яйця, писання пи санок, печення пасок тощо. Мож на припускати що це були приго тування до зустрічі з весною, що все оживляла, навіть мертвих. Слід згадати про вогнища, що їх „живим вогнем" запалювали чо ловіки (ніколи жінки), на Страст ний Четвер, щоб освітити дорогу небіжчикам, які прийдуть з вирію святкувати свій „Метрвецький Ве ликдень", і у Великодню ніч. Вог нища ці запалювали в честь вес няного сонця. Це весняне очи щення вогнем, водою і магічни ми заклинаннями від нечистих сил. Піснями, танками і грищами зустрічали весну — Великий День. Ой, ти сонечко праведне, засвіти, Землю-матінку пригорни, пригорни. Палили вогники і по хатах, як і тепер засвічені свічки і лямпади. Розуміється, що ніхто в ці магіч ні сили не вірить. Церква з ними боролася, деяким дохристиян ським символам Дала християн ський зміст; (великодні вогні роз кладали воїни, що сторожили гріб Господній), і забави перенесено на Великдень. То ж і тепер по чудових Вели кодніх відправах ділимося віст кою, що воскрес Той, що став „Сонцем-Правди" і смертію смерть подолав. Наталія Чапленко Література: М. Грушевський: Історія україн ської літератури, том І. С. Килимник: Український рік у на родніх звичаях, том III. О. Воропай: Звичаї нашого народу, том І. А. Свидницький: Великдень у По долян. НАШЕ ЖИТТЯ — БЕРЕЗЕНЬ, 1972 З
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
