Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Одна з перших (До роковин Олесі Бажанської-Озаркевич) * ЗО. XII. 1886 — t 15. VII. 1906 Одиначка о. Порфірія Бажан- ського, що .повдовіє, коли дитині було У А року, дістала від батька дбайливе .виховання. Любитель і' знавець ^музики, організатор львів ського співочого Т-ва „Боян“, дай він своїй доні .музичне образуван- ня попри загальну освіту й заці кавлення літературою. Молодень ка Олеся (Ольга Олександра) ста ла відомою піїяністкою й акомлані- ягоркою студентського хору (о- після .,Боява“ й „Бандуриста41), з яким відбувала часті поїздки ПО' різних місцевостях Галичини. В родинних згадках1) о. Порфі- ріїй Баїжанськиїй ма© оті інію скупа- ря, автократа й дивака, що в сво єму іп'арохіяльному домі у Сороках під Львовом казав побудувати вік на менші від найменшої івялі'зочки. щоб крізь них не .могли продіста- тися злодії. Багатий, але недовір ливий ховав усе майно в готівці при собі і це після девалюації (при вело ного на старість до нужди. Проте в час „дівування" Олеся Бажанська мала не тільки красу й славу, але й 'багате віно. Раз-у-раз приїздили н'а парохію женихи го тові до освідчин. Олеся залюбки носила лгісцевіій селянський одяг і з того творилися комічні ситуа ції, колиі ттриіїзжи'й „кавалер -на. зальоти" взявши її за дівчину з челяїді, що працювала в городі, ви питував про „!паіннунцю“, а потілі у хаті розпізнавши в „паннунці" дівчину з городу утікав засо ромлений, бо надто необережно гам з нею балакав... Багатьох контркандидатів мусів перемогти д-р Лонгин Озаркевич (брат НаТалії Кобринської), що звінчався з Олесею 4. VI. 1889 р. Можна це заключати хочби з за кінчення його спогадів про Івана Франка: „...Згадаю ще один факт з життя Франка. В pp. 1880-90 проживав у Львові звісний чеський етнограф Рже- горж, що жив із Франком у добрих 3) Біографічні відомості завдячую інформаціям сина Олесі Бажанської- Озаркевич, інж. Івана Озаркевнча в Торонті. взаєминах. Той задумавши женитися з Олесею Бажанською (звісною тоді першою українською піяиісткою, а опісля моєю жінкою), упросив Фран ка, щоб вігі був за свата. Було це в р. 1887 або 1888. Франко, який з Олессю Бажакськсю знався особисто, підняв ся тої місії, з якої одначе нічого не вн'йш.' Будучи пр- тій нагоді у неї дома, вписав до її памятника вірш, що зачинався тими словами: „Чом го ловку ти с.хилцла...“ І такий самий вірш чигав я опісля друкований в од ній його збірці поезій, одначе в трохи зміненій формі — не до дівчини, але, здається мені, до друга. Котрий з тих Віршів оригінальний, а котрий опісля перероблений, не знаю, і тепер про- вірити не дасться, бо памятник той у часі війни пропав'1 (Спомини про Іва на Франка. Бібліотека Нового Часу, Львів 1927, стор. 57). Саіме завдяки1 знайомству з Іва ном Франком Олеся Бажанська. ввійшла до невеличкого гурту мо лодих українок, що цікавилися громадськими й культурними спра вами та хотіли самі працювати для національного1 відродження свого народу. Начитана в світовій літе ратурі, з добриїм знанням німець кої й російської мови та з зласни- ми авторськими амбіціями ■— мо лода піаністка не могла залиши тися поза учасницями1 „Першого Вінка“ з 1887 р. До тієї участи наклонив її І. Франко, якому На- галія Кобринська віддала загаль ну редакцію першого жіночого альманаху. Як авторка „Першого Вінка“ ви ступила Олеся Бажанська з корот ким віршиїкоім „Колись було“ (ст. 159), під лад народньої пісні та з оповіданням „Кіндрат'1 (ст. 120- 139). Герой цього останнього пі знав у часі військових мандрів у Мадярщині гарну Ізлію й полюбив її. Батько1 дівчини, заможний го сподар не хотів віддати доньки за Кіндрата. Ізлія з розпуки втопила ся. Кіндрат не забув своєї коханої навіть тоді, коли вернувшися в рідне село — віженився з багатою вдовою, щоб облегшити старість сліпому батькові. Накінець її ішов- c. лід ом за Ізлією й найшов смерть у сгаві. Оповідання написано жи во, з динамізмом і гарною мовою. З того часу Олеся Бажанська близько стояла до тодішніх почи нів українського жіночого руху. Партія радикалів, особливо Ми хайло Павлик, висували її на пе редові місця тоді, коли рв'алися Взаємини з Кобринськ'ою. На пер шому жіночому вічі у Стрию, 1. вересня 1891 Олеся Озаркевич виступила з проектом періодично го альманаху або газети, за якою стояли радикали. Але коли1 збори рішили видати новий альманах, як цього хотіла Н. Кобринська, тоді Олеся Озаркевич увійшла до комі тету, що мав це видання підготов ляти. А й тоді, КОЛИ був (ГОТОВИЙ матеріял для нової газети „Рів ність", вона не погодилася підпи сатись як редакторка, респектую- чи авторитет Кобринської. Дуже рідко траплялися в „Наро- ді“ авторки-жінки. То ж поява на рису „5. V. 1891“ в числах 13--18 за підписам „Оксана" викликала такий коментар М. -ГІавлика в лист; до М. Драгоманова: „...Не знаю, як Вам подобається ,,5. V. 1891.“ Воно есенція нашого те перішнього жіночого руху, чи радше Олеся Бажанська-Озаркевнч в окру- женні родини і гостей. Світлина зняга в 1900 р. в городі Озаркевпчіа у Го родку. Зліва: Василь Стефанпк, Яким Ярема, Микола Заячківський, Олеся з дітьми, д-р Лонгин Озаркевич, її чоловік, Лесь Мартович, тоді конци- пієнт д-ра Озаркевича Olessya Bazhanska Ozarkevich. one of the pioneers of the Ukrainian fem inist m ovem ent, surrounded by the members of her fam ily and friends.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
