Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Великодня паска Великодній стіл повязаний для нас із святочними спогадами. Йо го символічне значення, естетич ний вигляд і смачний зміст завжди зворушують хоч би й над причи ною того ми не застановлялись. Бо ж над усіми дими дарами спо чило слово Боже, поблагословило наш харч. Осередком Великоднього стола це пасхальний хліб — паска. Велична й румяна — нона пиша ється по середині всіх Великодніх дарів і притягає очі до себе. Бо ж їй присвячували найбільше уваги українські господині і довкруги неї сплелося найбільше повірн й легенд. Паска це хліб, підставна по жива хліборобського народу. Але в святочному часі її значення по глиблюється. Вона пригадує, що під час Тайної Вечері Сшситель востаннє поділився хлібом із сво їми учнями і під постаттю хліба і вина Він відвідує нас до сього дні. Тому паска є необхідним складником свяченого. Спекти гарно паску — це гор дість і втіха кожної господині. В різних околицях паска приймає р із н у ф О 'рм у що її віками устій- нив місцевий звичай. В засаді — це кругла хлібина з пшеничного тіста, що багато прикрашена везе- рунками з тіста — ,хрестами<; „■пташками*, „шишками". Але в у- кладі цих прикрас, у добірності тіста, у спеченні його лежить мра- са і своєрідність цього обрядового печива. Печення паски починається зви чайно в середу або четвер, особ ливо в околицях, де родить збіж жя. Там господині — майстри в печенні і муки подостатком, отже пасок буває багато. Це є важлива подія, отже тому не лишають її на останній день. Найкращу з пасок призначують на свячення, інші йдуть на звичайне харчування чи подарунки. У горах або в бідніших людей печуть паску в суботу. Там буває тільки одна паска, а нераз паока- посестра (друга, призначена на подарунки). Замітне те, що в го рах, де жінки не такі досвідчені у печенні тіста, з паскою печуть ще щось дрібного, немов на пробу. У гуцулів це зветься „віхопник", у бойків „паляниця". Це є малий бо- хончик, що його всаджають перед печенням, або разом із паскою і виймають, щоб переконатись про те, чи вдалось тісто. Всаджування паски у піч — це важлива функція. Для цього слу жить окрема лопата, що її до ні чого іншого не вживають. Звичай* но всаджує паску господиня, але є околиці, де це виконує госпо дар (Мшанець, коло Старого Мі ста). Всадивши, виконує лопатою певні рухи, що мають благослови ти, або примести щастя тій хаті. Наприклад закреслює хрест на стелі, потім злегка вдаряє всіх по голові, також іде до стайні і вдаряє лопатою кожну худобину. Або со ває лопатою поверх вікон і две рей і примовляє: — Ти нетлена божко, іди собі на двір, тобі тут не вольно бути! (Гуцульщина). Це вже звучить як заклинання якоїсь нечистої сили, що непокоїть домашнє вогнище... Як довго паска печеться, мусить бути спокій у хаті. Не вільно ніко му сісти, бо ‘паска могла б „сісти1' а це був би злий знак. Також трі щина на ласці — це для родини погано, бо в тому році хтось із родини може вмерти. Це все при знаки, яке значення має для го сподині добре спечена паска. Зро зуміло, що вона вимагає спокою в тому часі. Найкраще це видно на Гуцульацині, де на час печення чо ловік і челядь виходять із хати. Хтось із них пильнує, щоб до хати ніхто не входив. А жінка зостаєть ся сама із своїм призначенням. Во на не тільки закладає піч деревя- ним кругом, обмащує його і зату- лює шматами. Але починає другу частину дії—• заклинання. Завязує червоною во- лічкою стіл а крайкою жердку над постіллю і примовляє, примовляє... Щоб зберегти, закріпити такою дією домашнє вогнище. Коли вже паска вийде з печі' — її перше місце на столі — там, де вона буде пишатись серед свяче ного. А вже коли простигне, хо вають її аж до того часу, коли разом ііз іншими Божими дарами понесуть святити. Свячення паски завершує її 'ве лике призначення. З нею спішать усі чим скоріше додому, щоб роз говітись. Але це звязане з певною церемонією. Наприклад на Гуцуль- іцині несуть паску до стайні, кла дуть її тричі на хребет корові, а щойно тоді несуть до хати. Потім кладуть усе на .стіл, газдиня за- свічує свічку і притулює її до пас ки. Всі моляться й кінчать поба жанням: — Абисмо дочекали й на рік святого Воскресення, абисмо ді ждали святу дору споживати і від нарік і поза нарік і рік від року, доки Бог призначить віку і щоб маржина миром була. Христос Во- скрес! Л . Бурачинська ВЕСЕЛИХ СВЯТ ВОСКРЕСЕННЯ ГОСПОДНЬОГО Головній Управі і членкам Союзу Українок Америки бажають „ДОЧКИ УКРАЇНИ41 — 42 ВІДДІЛ СУА У ФИЛАДЕЛФІЇ За Управу: Анна Бойко, 'почесна голова Зиновія Левицька, секретарка Марія Пашук, голова Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
