Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
До нових завдань Друге переселення, що його та ким вкладом праці пере вія ЗУАД- Комітет, наближається вже до кін ця. Відділи СУА причинились до нього ювоєю скромною участю, тож цікаво ї,м довідатись про його перебіг. В тій цілі переводимо роз мову з президентом ЗУАДКоміте- ту д-ром Галаном. — Нам удалось зібрати около 3.000 ашурансів, відповідає на наш запит. Кожен, хто бажав пересе литись у країнах Европи, ашуранс дістав. Правда, декому не поща стило при комісії. Але ЗУАДКомі- тет вичерпав усі можливості пе реселення для наших людей. — Скільки переселимо тепер у цілому? Оіколо 5.000 осіб, най більше з Німеччини й Австрії, а трохи менше з Франції і Бельгії. Це значно менше, як при попередньо му переселенні. Але формально сті цього переселення далеко складніші. — Як це пояснити? иитаюсь. — Вже виставлення ашурансш вимагало більше уваги. Спонзор мусів мати громадянство ЗДА, тре ба було залучити посвідку праці. І так усе дальше. Складніша також справа коштів переїзду. Тоді пе реїзд морем платило ІРО, а тепер переселенці поділені на дві части ни. Тим, що є під опікою ЮСЕП-у (United States Escapee Program ) платить переїзд американський у- ряд. Другим, а їх є багато більше, уділюється позичка на переїзд, яку вони потім мусять оплатити. Чи є якийсь реченець спла ти? питаюсь. вим язиком. Ту ніякі референди нічого не вдіють, йно шоби найго ловніша пресідателька, але так під секритом, просила котрогось ми- ністра с ващіґтону би вшисав та кий рекорт шо ній, ані-ані, не вольно вогорити, ні писати, ні чи тати старокрайовим язиком, ли шень по ангельскому. От тоди счи- нитсє такий гармидер міш в семи татами, мамами тай -політикантами від кінцє до кінцє, то й зарас бу- дут школи, школєрі, навчитилі тай крайовий язик. До милого зобаченє Феська Сорока ЗЗ'С^ДНИЧС Ні, л ЛЄ ЗВІСНО. Щ о позичку на переїзд треба сплати ти якнайскорше. Її уділює Міжна родна Комісія для Европейської Еміграції за нашим посередниц твом. Провадимо точний облік по зичок і зворотів і залежно від на шої справи ос ти у тому ділі нас о- пінюють у тому СМІГрацІЙЕЮМу li c e редку. Як дають собі раду свіжо пе реселені? Чи ЗУАДКомітет допо магає ш включитись в американ ське життя? В загальному так. Всі свіжо- прибулі, що не мають тут оперти, можуть рахувати на допомогу ста ниць ЗУАДКом-ітету при підшу канні мешкання й прані. Деякі спонзори, хоч виставили ашуран- си незнайомим, також погоджу ються впровадити свіжоприбулих у нове життя. Можна сказати, шо до тепер усіх за невеликими ви їмками — удалося влаштувати. А як із тими ш-ійнятковими випадками? Бачите, у великій масі пере селених завжди може зайти випа док, що вимагає особливої опіки. Наприклад — є родина з малими дітьми і чоловік важко занедужав. Тоді нема кому на них заробити. Або є жінка з немовлям, яка не може піти до праці, а батько дити ни помер. Тут уже треба більшої допомоги, що входить у з ас яг су спільної опіки. Суспільна служба! Це поняття ШИрОКО ВІДОМе В АмерИЦІ І ВЗЯГЯ.І" у західньому світі. Ним займають ся уряідові чинники, але в великій мірі також різні організації, шо включили суспільну опіку у свого програму. Розмова переходить на1 цю тему. Союз Українок Америки особливо зацікавлений у суспільній службі. Бо ж завданням жіноцтва діяти в українській громаді, лікувати не щастя і відвертати лихо. Д-р Та лан погоджується з думкою, що жіночі організації могли б пере йняти на себе велику частину цієї праці. — Жіноцтво має для цього ба гато даних — чутливе серце, ма теринський підхід і замилування до такої роботи. Правда, тут тре ба би засвоїти собі ще зрілий, гро мадський погляд на справу. І під ходити по-модерному до проблем сушільної служби. Завважую, що досвід приходнії, із часом- Не в самому досвіді справа. А в тому, як підходимо до люди ни в нещасті. Коли дамо їй тільки матеріяльну допомогу, вона спри йме її пасивно й чекатиме даль шої піддержки. А справжня роз- вяізка настає тільки, тоді, коли спо нукаємо людину в нещасті до яко їсь співдії, до власних кроків. Це скріпить її самопочуття і приведе її далеко скорше до рівноваги, ніж сама тільки матеріальна допомога. Д-р Галан подав кілька прикла дів із наведеної дійсновти. Пока зується, що серед української громади є щораз більше випадків, що вимагають уваги й піддержки. Є подружжя в розладі, що не мо жуть знайти спільної мови. Є опу щені діти, що підпадають під вплив вулиці. Є розгукані юнаки, що котяться в проіпасть. Для таких і подібних явищ дер жави твоіряггь свою суспільну службу. В ЗДА вона розбудована її велетенський апарат, піддержа ний добровільними працівниками. Об них також вдаряється наша людина в нещасті. Та чи її там зрозуміють? Тому іпершу суспільну опіку повинна українська людина знайти у своїй громаді, закінчує д-р Га лан. Багато дрібних явищ напевне вдалось би полагодити серед своїх людей скорше й легше. Це дода ло б ще одну корисну рису нашій спільноті. І не видвигало б у новій країні наших труднощів і недо стач. Яке широке і вдячне поле праці лежить перед нашим жіноцтвом! Треба тільки вглибитись у нього і зрозуміти його напрямні. У поро зумінні з ЗУАДКомітетом Союз У- країнок Америки міг би змобілізу вати добровільних працівниць су спільної опіки, що проводять таку поважну працю в американському суспільстві. Розмова наша закінчується. З обіцянкою дальшої співіпрані вя- жеться надія, що побудуємо цю суспільну службу у власній грома ді. JI. Бура
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
