Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
До нових завдань Друге переселення, що його та ким вкладом праці пере вія ЗУАД- Комітет, наближається вже до кін ця. Відділи СУА причинились до нього ювоєю скромною участю, тож цікаво ї,м довідатись про його перебіг. В тій цілі переводимо роз мову з президентом ЗУАДКоміте- ту д-ром Галаном. — Нам удалось зібрати около 3.000 ашурансів, відповідає на наш запит. Кожен, хто бажав пересе литись у країнах Европи, ашуранс дістав. Правда, декому не поща стило при комісії. Але ЗУАДКомі- тет вичерпав усі можливості пе реселення для наших людей. — Скільки переселимо тепер у цілому? Оіколо 5.000 осіб, най більше з Німеччини й Австрії, а трохи менше з Франції і Бельгії. Це значно менше, як при попередньо му переселенні. Але формально сті цього переселення далеко складніші. — Як це пояснити? иитаюсь. — Вже виставлення ашурансш вимагало більше уваги. Спонзор мусів мати громадянство ЗДА, тре ба було залучити посвідку праці. І так усе дальше. Складніша також справа коштів переїзду. Тоді пе реїзд морем платило ІРО, а тепер переселенці поділені на дві части ни. Тим, що є під опікою ЮСЕП-у (United States Escapee Program ) платить переїзд американський у- ряд. Другим, а їх є багато більше, уділюється позичка на переїзд, яку вони потім мусять оплатити. Чи є якийсь реченець спла ти? питаюсь. вим язиком. Ту ніякі референди нічого не вдіють, йно шоби найго ловніша пресідателька, але так під секритом, просила котрогось ми- ністра с ващіґтону би вшисав та кий рекорт шо ній, ані-ані, не вольно вогорити, ні писати, ні чи тати старокрайовим язиком, ли шень по ангельскому. От тоди счи- нитсє такий гармидер міш в семи татами, мамами тай -політикантами від кінцє до кінцє, то й зарас бу- дут школи, школєрі, навчитилі тай крайовий язик. До милого зобаченє Феська Сорока ЗЗ'С^ДНИЧС Ні, л ЛЄ ЗВІСНО. Щ о позичку на переїзд треба сплати ти якнайскорше. Її уділює Міжна родна Комісія для Европейської Еміграції за нашим посередниц твом. Провадимо точний облік по зичок і зворотів і залежно від на шої справи ос ти у тому ділі нас о- пінюють у тому СМІГрацІЙЕЮМу li c e редку. Як дають собі раду свіжо пе реселені? Чи ЗУАДКомітет допо магає ш включитись в американ ське життя? В загальному так. Всі свіжо- прибулі, що не мають тут оперти, можуть рахувати на допомогу ста ниць ЗУАДКом-ітету при підшу канні мешкання й прані. Деякі спонзори, хоч виставили ашуран- си незнайомим, також погоджу ються впровадити свіжоприбулих у нове життя. Можна сказати, шо до тепер усіх за невеликими ви їмками — удалося влаштувати. А як із тими ш-ійнятковими випадками? Бачите, у великій масі пере селених завжди може зайти випа док, що вимагає особливої опіки. Наприклад — є родина з малими дітьми і чоловік важко занедужав. Тоді нема кому на них заробити. Або є жінка з немовлям, яка не може піти до праці, а батько дити ни помер. Тут уже треба більшої допомоги, що входить у з ас яг су спільної опіки. Суспільна служба! Це поняття ШИрОКО ВІДОМе В АмерИЦІ І ВЗЯГЯ.І" у західньому світі. Ним займають ся уряідові чинники, але в великій мірі також різні організації, шо включили суспільну опіку у свого програму. Розмова переходить на1 цю тему. Союз Українок Америки особливо зацікавлений у суспільній службі. Бо ж завданням жіноцтва діяти в українській громаді, лікувати не щастя і відвертати лихо. Д-р Та лан погоджується з думкою, що жіночі організації могли б пере йняти на себе велику частину цієї праці. — Жіноцтво має для цього ба гато даних — чутливе серце, ма теринський підхід і замилування до такої роботи. Правда, тут тре ба би засвоїти собі ще зрілий, гро мадський погляд на справу. І під ходити по-модерному до проблем сушільної служби. Завважую, що досвід приходнії, із часом- Не в самому досвіді справа. А в тому, як підходимо до люди ни в нещасті. Коли дамо їй тільки матеріяльну допомогу, вона спри йме її пасивно й чекатиме даль шої піддержки. А справжня роз- вяізка настає тільки, тоді, коли спо нукаємо людину в нещасті до яко їсь співдії, до власних кроків. Це скріпить її самопочуття і приведе її далеко скорше до рівноваги, ніж сама тільки матеріальна допомога. Д-р Галан подав кілька прикла дів із наведеної дійсновти. Пока зується, що серед української громади є щораз більше випадків, що вимагають уваги й піддержки. Є подружжя в розладі, що не мо жуть знайти спільної мови. Є опу щені діти, що підпадають під вплив вулиці. Є розгукані юнаки, що котяться в проіпасть. Для таких і подібних явищ дер жави твоіряггь свою суспільну службу. В ЗДА вона розбудована її велетенський апарат, піддержа ний добровільними працівниками. Об них також вдаряється наша людина в нещасті. Та чи її там зрозуміють? Тому іпершу суспільну опіку повинна українська людина знайти у своїй громаді, закінчує д-р Га лан. Багато дрібних явищ напевне вдалось би полагодити серед своїх людей скорше й легше. Це дода ло б ще одну корисну рису нашій спільноті. І не видвигало б у новій країні наших труднощів і недо стач. Яке широке і вдячне поле праці лежить перед нашим жіноцтвом! Треба тільки вглибитись у нього і зрозуміти його напрямні. У поро зумінні з ЗУАДКомітетом Союз У- країнок Америки міг би змобілізу вати добровільних працівниць су спільної опіки, що проводять таку поважну працю в американському суспільстві. Розмова наша закінчується. З обіцянкою дальшої співіпрані вя- жеться надія, що побудуємо цю суспільну службу у власній грома ді. JI. Бура
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
