Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Нескінчені Різдво! Хто не знає й не ро зуміє цього слова! Хто не очі кував Свят-Вечора, зачарова ного великою таємницею на родження Христа! Скільки ж то радости, сміху, втіхи й надії приносило кожного року це свято! Усі, старі й малі, бідні і багаті, друзі й вороги на той день ніби близькими ст.авали. Радість і надія зрівнувала всіх. Хіба ж не однаково присту пали всі до підготови? Стели ли сіно під настільник, клали дідуха на підлогу, ставили сніп у куті, кидали кутю на стелю. Свічки горіли на святочному столі, де пишалось дванадцять страв. Не вишуканих, не виду маних приписів, але таких, як їх родила здавен-давна україн ська земля. Яка торжественна була свята Вечеря! її не заколочували різ ні земські справи. Побажання складали діти батькам, батьки дітям, господарі гостям, а гості господарям. У спільній молитві взносили свого духа до Бога. При кінці Вечері лунало могут нє „Бог Предвічний“ Співали всі і все. Не було ніодного жи вого на нашій землиці, що не лроспівав би колядки в той ве чір. Під шум Дніпра, Кубані, Тиси, Березини співало все, о- повите одним спільним бажан ням. Та бажання дозрівають у чин, мрії перетворюються в дійс ність. Як воно завжди буває, за мріями слідує діло. Може під звук подій, що потрясають землею, етером і водами, лю дина починає скоріше думати і приспішено діє. І коли прихо дить Різдво, те велике родинне свято, воно вже має інший зміст і чар. Воно теж єднає ста рого й малого і промінює ра дістю і теплом. Але яке воно інакше! У трикутнику трьох повітів, Перемишлян, Камянки Струмі- лової й Зрлочева святкували. У хаті Михайла зібралося трохи молоді, щоб веселіше було. На дворі сильний мороз, місяць виразний, звізди світять. Ясно надворі, як у день. Повечеряли й заколядували, все по старо давньому. Але всі немов духом не були причасні. Щось чаїло- ся, на когось чекали. На село налягла тиша. — Як раз час, каже господар. Доро га замерзла, нарід ніби святкує роботи пильної нема, якраз час і добре можна перепровадити! Бо саме на Свят-Вечір 1944 пе реїздила валка 430 підвод із Карпат на північ. їхали бічними дорогами, щоб не стрінутись із наїздником, а все ж зібрались у валку, щоб їх хтось не напав Везли зброю. Командант кож ного району мусів щасливо пе репровадити через свій терен, о там передавав другому. Тож хлопці й дівчата чатува ли і супроводжали. Обставлені були роздоріжжя, мости, теле- фони. Марш був так обчисле ний, щоб на день валяа була скрита в лісах. Звичайно в то му часі міняли коней і зміняли фірманів, які змучені вертались додому, приходили нові. „Гості“ в домі Михайла чека ли знаку. Хвилини й години ми нали в напружені. Чекали! Хлопці жартували, а дівчата картали їх за те.^Р^ по хвилині тиші знов падало слово, завва- га ,а то й дотеп. Напоужена у- вага чекала якоїсь дії. Може й тому вийшов Михай ло на двір. Спинився в тіні по- двіря й витягаючи шию понад рамена, надслухував. Кожний шелест, звук, гаміо, що надхо див, провірював. Що це — ше лест вітру, гавкіт собаки, чи людський крок? Очі п о о н и з у - вали усі проходи. Хотіли вичу- ти чи не наближається зелений мундур німця, бо ие не лише була смерть його й молодих, але й валка пропала б. — Німця хочемо позбутись, подумав. А зі сходу суне дпу- гий. Чи дамо раду на два боки? Він зідхнув. — Боже, чому ж то нам не вільно любити свого народу? Та ж земля ця наша, Високоповажаній Голові Централі СУА п, Олені Лотоцькій Редакції журналу “Наше Життя” і всьому зорганізованому жіноцтву СУА ВЕСЕЛИХ СВЯТ ХРИСТОВОГО РОЖДЕСТВА і ЩАСЛИВОГО НОВОГО РОКУ бажає УПРАВА і ЧЛЕНКИ 47 ВІДДІЛУ СУА ім. Л. УКРАЇНКИ в Рочестер, Н. Й.
Page load link
Go to Top