Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
С Ф У ж о Світова Федерація Українських Жіночих Організацій Марта Зибачинська ПРОВІД СВІТОВОЇ ФЕДЕРАЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ ЖІНОЧИХ ОРГАНІЗАЦІЙ пересилає сердечні побажання з нагоди РІЗДВА ХРИСТОВОГО й НОВОГО РОКУ українським Жіночим ЦентраляхМ й їхнім членкам, обєднаним у СФУЖО й розкиненим по всьому світу. Водночас вітаємо від нас усіх Сестри в Рідному Краю, не засланні й у бойових станицях: дай Боже щасливо ці- свята провести й внедовзі волі України діждатися! Ми кличемо Христос Родився! Славіте Його! Оо КИСІЛЕВСЬКА, голова СФУЖО На суд життя! „Дня нас вона в світі єдина, одна — Батьківщина!“ Срібне мариво у далині, далеко десь за обріями, а в уяві „велика ру їна “ За неї ми боремось — ми, за- дивлені долі у вічі, що принесе завтра? Чи буде шанса жити, творити і першзавсе вирвати з лабет вражої долі землю дідів своїх і стати самі її долею? Ми це знаємо і діти наші бу дуть знати. Ми не такі, як інші народи серед яких живемо. В них і нині і завтра все однако в е, в них проблема є гріш і ви гідне життя... А ми маємо ідеї, маємо ідеали. Ми прероманти- ки двадцятого століття. Ми бо ремося з московським больше- визмом відношенням сил один до десять або й більше. Цей бій — це наша історія. І нас світ скорше чи пізніше таки побачить, бо скорше чи пізніше ми таки переможемо. Такий зміст української суча сносте. Та гляньмо на побоєвище цього нерівного бою. Жертви колись мабуть прийдешність підчислить. Колись якийсь на уковець випише Ловгу стати стику імен, підсумує цифри... Але ті, що покалічені й вихо лощені, наче покручені душі, — експеримент „радянського со- ціялізму", остались у живих і дивляться на світ і на кряй свій кровю залитими очима. Вони ж пережитки сталінського теро ру, — вони є та „велика руїна", їхні діти — це ж наче діти тих' японців, що пережили атомову бомбу в Гірошімі. Це ж бо див на генерація прийдешнього. Які вони будуть? Що їм пере дадуть їхні батьки? Бо на ділі ті батьки не є нові люди, щось у роді людей великої пробле матики, виплід нашої доби, де боротьба за соціяльну рівнова гу і будування нових устроїв с характеристикою і живим змі стом. Ні! Це „корчовані душі“ або плянтація таких, що легко- стравні для Москви. „Товариш Сталін вчить, що людей треба вирощувати так, як садовод ви рощує плодове дерево, яке йо му сподобалось" („Правда", 22. II. 1950). Додати треба — иечуваним терором. Цей новий тип, виплеканий Сталіном — він хіба новітній московський шовініст в Укра їні, як Нікіта Хрущов. Або був ший комунар-орденоносець, те пер „нікчемний націоналістич ний ухильник", що пише Лю біть Україну", як Сосюра. В більшій або меншій мірі ці два прототипи переважають у різ ному степенуванні. Чи не мож на таку „перебудову" нації по рівняти з катаклізмом атомо- вих вибухів у Гірошімі? Так! ІТе „велика руїна", як казав Шевченко, під оглядом націо нальним. Які осяги під оглядом „соція- ЛІСТИЧНИМ"? Колись KOMVH3 вміла зєднати і погнати на ба рикади проти буржуазії „голих босих і голодних" пролетарів. Що вона дала тим тепер окра деним? Ілюяію нової, москов ської імперії? І запрягла їх деп- жавним апаратом до бопотьби за неї? А в чому ж „соціялізм" ? Ця сторінка, завесельчана бар вами совєтської пропаганди, найслабша в цілій ^іовєтській системі. В Україні людям думати не вільно. Зокрема таким питан ням давати ясні форми та роз- вязки вже зовсім неможливо. За те українська еміграція по винна формувати методи бо ротьби з більшовицьким кому нізмом, зводити в цілість те, що лежить важким надгробним каменем у глибині душі кожно го українця на Батьківщині, отих робітників, що роками то му вигнані зі сіл, дядьків, що спутані в колгоспах, інтеліген ції, що без перерви пише по каянні листи за „націоналістич ні ухили" І всіх, що їм число — безліч. У ряді цих завдань є — о- формляти в чітких образах суть „соціялістичного" глузу вання над міліонами дітей і жі нок, що в Україні. Вони — суб станція і колиска прийдешніх генерацій, а нині ними розгой дує на всі сторони большевиць- ка фуґа. Треба висвітлити занедбане питання соціяльного положен- няня жінки в СССР. Тоеба роз шифрувати облуду совєтських законів, що викинули жінку на брук „вільної любови", „ком сомольської наплювательної точки зр^нія", ординарної екс-
Page load link
Go to Top