Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
фраз, що їх діти, а часто й мо лодь, не дуже то розуміє. Тут головне показувати й розказу вати у захопливий спосіб про матеріяльні і духові ціннощі нашого народу і це не тільки для самого знання, але теж як протизасіб дитячому зацікав ленню, а часто й захопленню чужим. В житті української родини на еміграції слід використати всі нагоди для особливого під креслення національної окре- мішности та показання краси українських звичаїв і культури. Знаємо, прим., під яким ого- ломшуючим, чисто бизнесовим впливом є не тільки діти, але й усе населення Америки й Кана ди в передріздвяному часі. В тому часі можна б із повним успіхом протиставити нашим дітям у розповідях, ілюстра ціях, інсценізаціях повне ніж- ности й чару вірування нашого народу головно дітвори, у св. Миколая. Побіч загально при йнятої ялинки на Різдво мож на б впровадити теж вертеп, що внесло б окремий україн ський акцент у стандартний стиль Різдвяних святкувань. При цьому слід би розказати про традиції вертепу в Україні, поо колядників зі звіздою під вікнами, тощо. І взагалі всі ті прекрасні укоаїнські звичаї Різ двяного й Великодного циклю повязувати зі своїми особисти ми переживаннями і спомина ми, що дасть оповіданню пов нішого змісту і життя. По змозі включати дітей в деякі, тут можливі до переведення обря дові практики. Наші діти бе руть радо участь у маскараді „геловина". Чому їм не дора джувати відтворювати старо український звичай ходити в часі Різдва з „козою“, тобто переодягатися за діда, цигана, смерть, козу, тощо. Це дасть дітям емоційні переживання, дуже зближені до тих, які дає в дитинстві казково-фантастич ний матеріял, що, буває, остав ляє незатертий слід на все жит тя людини. В кожній українській родині найдуться напевно якісь памят- ки з Рідного Краю, овіяні ча- ром особливого спомину. Чи не зробити б із них свого роду ро динну цінність, яку передати б своїм дітям і внукам і від часу до часу розказати їм цікаву історію, повязану з цією па- мяткою? Знаю родину, що в окремій коробці зберігає жов- тоблакитною стяжечкою пере- вязані листи сестрінка-вояка УПА (останній з 1948 р. з Кар пат). Діти — хлопчики 10—12 років з особливим піднесенням слухають, коли мама відчитує і пояснює їм ті листи. Чи не прекрасна нагода по глибити українського духа в родині, проводячи осінні й зи мові недільні вечорі над аль- бумом знимок осіб рідних, зна йомих або над картинами на ших славних людей, письмен ників, мистців. До кожної зним- ки розказати дітям коротку, ці каву історію, іноді повязану з різними місцевостями у Рідно му Краю. Українські книжки теж повинні мати своє місце на полиці як живі чинники в плеканні української атмосфе ри в родині. Та про ті книжки треба з дітьми говорити, уточ нювати дитячий погляд на зміст, дієві особи та проблема тику. Коли батьки не мають любови до української книжки, тоді хай не дивуються, що їх діти теж не шукають наближен ня до рідного друкованого сло ва. Коли не буде свідомого і не впинного вирощування в дітях почуття української окреміш- ности і рівновартости з дру гими народами, коли в родині не буде українського духа, то ді не багато поможуть виши вані скатертини і портрет Шев ченка на стіні, бо вони з часом стануть діяти вже тільки як де коративні експонати. Батьки повинні усвідомити собі, що від них самих перед усім залежить, яким шляхом піде їх дитина на чужині, від них самих у великій мірі теж залежить, які національні й ре лігійні позиції займе молоде українське покоління на емігра ції. Родина є в центрі вихован ня дітей на чужині і тому бать ки є змушені вкладати більше труду і^уваги у виховання сво їх дітей. Не слід вдоволятися лише зовнішніми українськими* ефектами, а сягнути глибше до джерела, яке єдине дає силу протиставитися чужим впли вам довкілля і яке може колись у важливих життєвих момен тах бути вирішним чинником для наших дітей. В Різдвяний Вечір — в ніч повну дива Марія Діва — Дитя повила Поглянь, скріпи нас, Дитятко Боже, Озолоти нас промінням Волі. ВЕСЕЛИХ СВЯТ РІЗДВА ХРИСТОВОГО ЩАСЛИВОГО й УСПІШНОГО НОВОГО РОКУ усім членкам 42 Відділу і усім Сестрам Союзанкам бажає УПРАВА 42 ВІДДІЛУ СУА, у Филаделфії, Па. Марія Демяник, голова; Евгенія Задорожна, місто-голова; Ірина Волинська, секретарка; Марія Бендзяк, заст.; Анна Мищишин, касієрка. ІЗ МИСТЕЦЬКОГО ТАНКУ Студія проф. Анни Заварихиної дала танковий вечір у жидівській колонії Фюренвальд б. Мюнхену. Програму творили 24 точки та найбільший успіх мали українські танки. (Козир-дівка, Квітка, Полтавка, Запорізький герць, Козацькі діти). Оленка Ґердан у Торонто підготу вала танок „Анна Ярославна“ до му зики Миколи Лисенка. Арію Ярослав- ни до танку співає Чернякова, при фортепіяні Стефанія Жовнір-Клос. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top