Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
ся винести всю тяготу на своїх гщечах. Для прикладу хочу вка зати на ту участь: Організацій на, праця по підготовці до скли кання Всеукраїнського Націо нального Конгресу (17.—21: квітка 1917 p.). Мірній 3. (що була в Малій Раді) доручено організацію зустрічі понад 1000 делегатів на станціях залізни цях і пароходних (річних), що приїздили з провінції (селяни, робітники), їх розташовання по безкоштовних мешканнях, прохарчування і т. д. 3. Мірна виконала це доручення доско нало за допомогою жінок і мо лоді, що працювали при Ц. Ра ді. Зустріч делегатів, їх розмі щення — все було переведено дуже добре. Другид яскравий приклад праці жінок — це блискавична організація й переведення „Дня Національного Фонду“, що да ло збірку потрібних грошей для Цент. Ради. Це опрацюва ли члени Малої Ради — Ста- рицька-Черняхівська й Мірна з участю всіх жінок. Старицька- Черняхівська була головою ко мітету влаштовання дня „Н. Ф.“ Мірна — скарбником. Стаоииь- ка-Чеоняхівська пише відозви, ганячі заклики, їздить і сама для організації в інші міста У- країни. І, як вислід, в один день проведено по всій Укоаїні збір ку. У Києві збірка продовжува лась 3 дні, а в ці дні — вистави, відчити і т. ін. Людність жео- твенно відгукнулась на цей за клик — давали одноденний свій заробіток, жертвували по 1.000 карбованців, віддавали золоті речі і т. ін. Центи. Рада дістала з копоткому часі потрібні фон ди. Оці яскпаві поиклади зясо- в у ю т ь працю жінок в Ц. Раді, не кяжучи вже ппо повсякденну роботу, що її перевели жінки разом зо всіма членами на п р о т я з і в с ь о г о існування Ц. Ради. Тепер коротенько ппо зга даних жінок-членів Ц. Ради: Маїзія Гпушевська, дружина прос Ь. Михайла Грушевського, походила зі свяшеничої ооп;и- ни Вояковських v Галичині. Ма ла середню освіту й була по фаху вчителькою. У Львові бпяла участь у початковій ппа- ці Клюбу Русинок разом із Ма рією Білецькою та Герміною Шухевиченою. Пізніше присвя тила багато часу вихованню дочки Катерини, яка не відвіду вала ніякої школи, а вчилася дома під доглядом батьків та спеціяльних учителів. Ольга Грушевська, дружина проф. Олександра Грушевсько го, з вищою освітою, допису вала на історичні й літературні теми до українських журналів, співпрацювала при оснуванні українського університету в Ки єві. Любинська, педагог, україн ська діячка. Мірна Зінаїда, (1875—1950), освітня діячка, працювала від 1910 р. в Києві в Т-ві дитячих садків, у Т-ві недільних шкіл та Т-ві охорони жінок. Підчас вій ни включилась у працю Т-ва допомоги жертвам війни. На еміграції очолювала Україн ський Жіночий Союз у Празі та провела з ним велику харита- тивну роботу. Відома з журна- лістичних праць у жіночій та загальній пресі. Поклала заслу ги у праці для Музею Визволь ної Боротьби України, як член управи, вже в окупованій Празі. Нечаївська, педагог, делего вана вчительським зїздом. О’Конноо-Вілінська Валерія, (1866—1931), із давнього шля хетського роду, предки були ір- ляндці, замолоду включилася в літературний рух. Перша поча ла писати пєси для дітей. Май стерні були її сценічні імпрові зації, напр., „Вечорі старовин ної музики“, з яких користав також М. Лисенко для своїх му зичних етюдів. Завжди громад- ськи активна, вона очолювала в один час Українську Націо нальну Жіночу Раду на емігра ції. Тут же написала вона свій мемуарний твір „Лисенки і Ста- рицькі“, де змалювала життя і г-обут цих визначних україн ських родин. Згинула трагічно р Подєбрадах. Пащенко-Шульмінська Олімпія, педагог, делегована від учи тельства Камянеччини, відома з жуоналістичних поаць, про живала пізніше в Дубні на Во лині. Pvcoea Софія, проф., (1856— 1940) нар. на Чернигівщині, предки були шведи. Відома пи сьменниця, вчений педагог по дошкільному й позашкільному вихованні, голова Національної Ради «Українського Жіноцтва, ггроф. у Фреоельському Інсти туті в Києві та на курсах до шкільного виховання по бага тьох містах України, проф. в Педагогічному Українському Інституті в Празі на еміграції. Організаторка дитячих садків на Україні. Русова залишила багато друкованих літератур них і педагогічних праць. У Цент. Раді — працювала в освітніх комісіях. Своїми педа гогічними й публіцистичними працями та громадською нев томною діяльністю заслужила признання цілого українського громадянства. 1922 р. емігрува ла, жила й умерла в Празі. Старицька-Черняхівська Люд мила, (1868—1941), талановита письменниця (історичні дра ми), з давнього українського шляхетського роду, дочка пи сьменника Мих. Старицького. Відома, як визначна українська громадська діячка, енергійна організаторка й пропаганди стка, незрівняна, як промовець („український соловейи — її називали). Жінка великого серця й розуму. Засуджена 1930 р. у процесі СВУ, у 1941 р. підчас відступу більшовиків жорстоко замордована. О. Ч. ЛУКЖ ДБАЄ ПРО ЗВЯЗКИ З КАТОЛИЦЬКИМ СВІТОМ Голова Ліги Українських Ка толицьких Жінок у Канаді п. Марія Дима взяла участь у з’їз ді Ліґи Католицьких Жінок Ка нади, що відбувся у жовтні м.р. у Ріджайні, Саск. П. Дима ді стала запрошення від голова Ліги п. Гаттон та директора Лі ґи, єпископа Коди. Зловила привіт від українських жінок- католичок, що викликало по мітне враження. Забираючи слово в дискусіях, підкреслюва ла всюди становище українців- католиків. Місцева преса відмі тила її виступ дуже прихильно. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
