Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
ся винести всю тяготу на своїх гщечах. Для прикладу хочу вка зати на ту участь: Організацій на, праця по підготовці до скли кання Всеукраїнського Націо нального Конгресу (17.—21: квітка 1917 p.). Мірній 3. (що була в Малій Раді) доручено організацію зустрічі понад 1000 делегатів на станціях залізни цях і пароходних (річних), що приїздили з провінції (селяни, робітники), їх розташовання по безкоштовних мешканнях, прохарчування і т. д. 3. Мірна виконала це доручення доско нало за допомогою жінок і мо лоді, що працювали при Ц. Ра ді. Зустріч делегатів, їх розмі щення — все було переведено дуже добре. Другид яскравий приклад праці жінок — це блискавична організація й переведення „Дня Національного Фонду“, що да ло збірку потрібних грошей для Цент. Ради. Це опрацюва ли члени Малої Ради — Ста- рицька-Черняхівська й Мірна з участю всіх жінок. Старицька- Черняхівська була головою ко мітету влаштовання дня „Н. Ф.“ Мірна — скарбником. Стаоииь- ка-Чеоняхівська пише відозви, ганячі заклики, їздить і сама для організації в інші міста У- країни. І, як вислід, в один день проведено по всій Укоаїні збір ку. У Києві збірка продовжува лась 3 дні, а в ці дні — вистави, відчити і т. ін. Людність жео- твенно відгукнулась на цей за клик — давали одноденний свій заробіток, жертвували по 1.000 карбованців, віддавали золоті речі і т. ін. Центи. Рада дістала з копоткому часі потрібні фон ди. Оці яскпаві поиклади зясо- в у ю т ь працю жінок в Ц. Раді, не кяжучи вже ппо повсякденну роботу, що її перевели жінки разом зо всіма членами на п р о т я з і в с ь о г о існування Ц. Ради. Тепер коротенько ппо зга даних жінок-членів Ц. Ради: Маїзія Гпушевська, дружина прос Ь. Михайла Грушевського, походила зі свяшеничої ооп;и- ни Вояковських v Галичині. Ма ла середню освіту й була по фаху вчителькою. У Львові бпяла участь у початковій ппа- ці Клюбу Русинок разом із Ма рією Білецькою та Герміною Шухевиченою. Пізніше присвя тила багато часу вихованню дочки Катерини, яка не відвіду вала ніякої школи, а вчилася дома під доглядом батьків та спеціяльних учителів. Ольга Грушевська, дружина проф. Олександра Грушевсько го, з вищою освітою, допису вала на історичні й літературні теми до українських журналів, співпрацювала при оснуванні українського університету в Ки єві. Любинська, педагог, україн ська діячка. Мірна Зінаїда, (1875—1950), освітня діячка, працювала від 1910 р. в Києві в Т-ві дитячих садків, у Т-ві недільних шкіл та Т-ві охорони жінок. Підчас вій ни включилась у працю Т-ва допомоги жертвам війни. На еміграції очолювала Україн ський Жіночий Союз у Празі та провела з ним велику харита- тивну роботу. Відома з журна- лістичних праць у жіночій та загальній пресі. Поклала заслу ги у праці для Музею Визволь ної Боротьби України, як член управи, вже в окупованій Празі. Нечаївська, педагог, делего вана вчительським зїздом. О’Конноо-Вілінська Валерія, (1866—1931), із давнього шля хетського роду, предки були ір- ляндці, замолоду включилася в літературний рух. Перша поча ла писати пєси для дітей. Май стерні були її сценічні імпрові зації, напр., „Вечорі старовин ної музики“, з яких користав також М. Лисенко для своїх му зичних етюдів. Завжди громад- ськи активна, вона очолювала в один час Українську Націо нальну Жіночу Раду на емігра ції. Тут же написала вона свій мемуарний твір „Лисенки і Ста- рицькі“, де змалювала життя і г-обут цих визначних україн ських родин. Згинула трагічно р Подєбрадах. Пащенко-Шульмінська Олімпія, педагог, делегована від учи тельства Камянеччини, відома з жуоналістичних поаць, про живала пізніше в Дубні на Во лині. Pvcoea Софія, проф., (1856— 1940) нар. на Чернигівщині, предки були шведи. Відома пи сьменниця, вчений педагог по дошкільному й позашкільному вихованні, голова Національної Ради «Українського Жіноцтва, ггроф. у Фреоельському Інсти туті в Києві та на курсах до шкільного виховання по бага тьох містах України, проф. в Педагогічному Українському Інституті в Празі на еміграції. Організаторка дитячих садків на Україні. Русова залишила багато друкованих літератур них і педагогічних праць. У Цент. Раді — працювала в освітніх комісіях. Своїми педа гогічними й публіцистичними працями та громадською нев томною діяльністю заслужила признання цілого українського громадянства. 1922 р. емігрува ла, жила й умерла в Празі. Старицька-Черняхівська Люд мила, (1868—1941), талановита письменниця (історичні дра ми), з давнього українського шляхетського роду, дочка пи сьменника Мих. Старицького. Відома, як визначна українська громадська діячка, енергійна організаторка й пропаганди стка, незрівняна, як промовець („український соловейи — її називали). Жінка великого серця й розуму. Засуджена 1930 р. у процесі СВУ, у 1941 р. підчас відступу більшовиків жорстоко замордована. О. Ч. ЛУКЖ ДБАЄ ПРО ЗВЯЗКИ З КАТОЛИЦЬКИМ СВІТОМ Голова Ліги Українських Ка толицьких Жінок у Канаді п. Марія Дима взяла участь у з’їз ді Ліґи Католицьких Жінок Ка нади, що відбувся у жовтні м.р. у Ріджайні, Саск. П. Дима ді стала запрошення від голова Ліги п. Гаттон та директора Лі ґи, єпископа Коди. Зловила привіт від українських жінок- католичок, що викликало по мітне враження. Забираючи слово в дискусіях, підкреслюва ла всюди становище українців- католиків. Місцева преса відмі тила її виступ дуже прихильно. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
