Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
НАШЕ ЖИТТЯ • Березень-Квітень 2026 31 одяг, предмети декору тощо. Такими ідеями вона виклика - ла великий ентузіазм і захоплення художників, заохочувала відчувати радість від того, що ти є виразним українцем у «совєтській» сірій системі, та потребу утверджувати себе в українському мистецтві «з виразним обличчям». Вона робила український побут, інтер’єр престижним, модним, шляхетним, наповненим українськими знаками та симво - лами. Тепер таке може дивно чути, але тоді це був виклик і справжня боротьба, бо навіть носіння вусів вже «пахло» націоналізмом. Завдячуючи своїм глибоким знанням як етнографи - ні, Савина Сидорович стала помітною постаттю, тому її і групу етнографів Львова запрошують у Москву з допо - віддю на Міжнародний конгрес етнографів. І то був час, коли монстр імперії зла чавив, стирав і нищив національні обличчя всіх народів. І ця маленька мудра та гідна жінка мужньо стояла проти системи, руйнуючи її. Натомість від - новлюючи, за прикладом феніксу, український культурний простір. Це творило усвідомлену радість від того, що ми є народ, нація. Це було її тихою, але важливою і відчутною боротьбою. Нині приклад п. Савини і таких героїчних жінок як Дашке - вичева, Галєчко, Музика, Кос, Свєнціцька є зразками висо - костояння. Цю традицію продовжують жінки-воїни в сучас - рідного народу та продовження тра - дицій. Вона спрямовувала свої зусил - ля на те, щоб за допомогою пам’яток культурного минулого будувати нове майбутнє України. Савина Сидорович була Великою Учителькою на бідній зрусифікованій Волині, яку звільнили Січові Стрільці і, пошановуючи її працю, подарували їй пам’ятний золотий годинник. Сидоро - вич учителювала в українських школах Львова і різних міст Галичини, за що одного разу в Коломиї дістала кулю в ногу. Одного разу, коли Савина вела ді - тей до церкви, польський вояка вистрі - лив у неї. Правда, потім, коли зустрів її в Кракові в Академії мистецтв і впізнав, то сказав «вибач мі дзєцко». Олена Кульчицька присвятила п. Савині ряд екслібрисів-шедеврів. Даруючи свій дорогий час студентам і молоді, Сидорович давала їм поради, керувала їхніми першими кроками в на - укових дослідженнях, навчала, як відріз - няти чисте джерело культури від заробіт - чанської «творчості». Савина Сидорович — це постать, яка творила середовище української іден - тичности в 60—70 рр. У той час її авто - ритетний голос звучить на всіх Художніх радах, в Художніх комбінатах і Будин - ках Моделей, на засіданнях Спілки Ху - дожників, на килимарських фабриках. Її консультації в Інституті прикладного і декоративного мистецтва охоплювали сотні мистців Львова, Києва, Умані, Рів - ного, Косова, Глинян і цілої України. Тіс - не листування з представниками Литви, Естонії, Білорусії створювало хвилю на - ціонального піднесення, яка народжу - вала унікальних мистців. Задивлена в майбутнє, Савина активує процес від - новлення нашого етносу, збагачує його джерельними символами й орнаменти - кою, досліджує найглибші коріння куль - тури та заохочує втілювати національні елементи в сучасний побут, інтер’єр, Леся Крип’якевич.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
